Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!

Героїня Щастя на НародUA - Мар’яна Гоїк. "Ми падаємо, піднімаємося, знову падаємо, але стиснувши зуби йдемо вперед назустріч мріям", - вважає дівчина.

Читайте більше в рубриці Щастя: люди

Лідія Пєцеля - героїня рубрики Щастя на НародUA. "Щастя – це цінувати те, що ми маємо на даний момент", - переконана вона.

Читайте більше в рубриці Щастя: люди

Ця стаття - про втому від людей. Автор дає рекомендації тим, хто намагається прийняти довколишніх людей такими, які вони є, і радіти від спілкування з ними.

Читайте більше в рубриці Як стати щасливими

Є прості речі, які варто пам'ятати про людей і стосунки. Їх потрібно іноді собі нагадувати, і любити себе і людей такими, які ми всі є. 

Читайте більше в рубриці Як стати щасливими

Іноді йдеш по вулиці, зазираєш в очі перехожих і бачиш щось дивне, щось до болю знайоме, проте кардинально інше. Адже, правда, в очах людини вся її душа. Кожна людина живе у своєму створеному світі. Кожен з нас сам вирішує чому вірити, або навпаки не вірити, та як сприймати реальність, яку ми називаємо життям. А ти спробуй вийти куди-небудь на жваву вулицю міста, подивитися на перехожих і де порадіти за людину, а де і поспівпереживати.

Читайте більше в рубриці Надія Нестеренко - колонка
Вівторок, 08 липень 2014 07:53

Люди

Люди приходять у твоє життя і відходять. Головне - зберегти щось світле, зберегти мир і спокій. Іноді треба мати мужність і віру, щоб зберегти людей. Інколи потрібно ще більше мужності й мудрості, щоб їх відпустити. Люди насправді хороші, хоч іноді кортить відшмагати по задньому місці, щоб дійшло це розуміння. І себе, й інших. Іноді достатньо відкритися, щоб стати людиною. І відкрити людей. Гарна нагода це зробити, коли мандруєш. Кажуть, з чужими людьми це легше. Скажімо, як от у мене: тиждень мандрів з "чужою" людиною, та ще й автостопом.

Читайте більше в рубриці Олександр Солонець - колонка
Вівторок, 09 квітень 2013 08:16

Корови і люди

Не люблю корів. Тому Індія з її сентиментами щодо цих тварин для мене назавжди залишиться незбагненною. І це при тому, що моє босоноге дитинство якраз пов'язане саме з цими бідними істотами, чиє вим'я ґвалтують по кілька разів на день, щоб не було маститу.

Читайте більше в рубриці Вікторія Кобиляцька - колонка