Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!

Середа, 07 листопад 2018 23:33

Піднятися, щоб спуститися

Чому дітлахи так люблять спускатися з гірки? Летиш собі вниз, а потім – беркиць! Добряче стукаєшся дупою, обтрушуєшся і знову біжиш, щоб піднятися вгору й спуститися вниз. Таке собі своєрідне тренування перед дорослим життям із його злетами й падіннями?..
 
У часи мого «першокласного» дитинства гірка була тільки на шкільному подвір’ї, одна на все село. Височенна, як тоді здавалося. Страшнюча й небезпечна, вона відлякувала своїми кривими залізними боками, врізалася в долоні холодним лоскотом. До того ж, там завжди тупцяв натовп охочих спускатися. А я не любила натовпів. Тому стояла осторонь і спостерігала. А потім, уже після уроків, коли всі розбігалися хто куди, приходила на гірку. Підіймалася слизькими сходинками у височінь, вмощувалася і… довго сиділа, дивлячись униз. Боялася відірватися і шугонути. Зважувала всі «за» і «проти». Словом, забагато думала, як для шестирічки. Зрештою, поборола себе й підкорила цього «монстра» – після низки таких медитативних тренувань почала спускатися разом із іншими…
 
PicsArt 1541625730271
 
Була нещодавно на малій Батьківщині, ходила на шкільне подвір’я. Та гірка досі там стоїть – добряче покоцана часом і дітьми, сумна й згорблена. Ми стримано «привіталися». Не дуже приємно зустрічати когось, хто знає про твої страхи більше, ніж ти сама.

 
 
Фото: fee.org
Читайте більше в рубриці Вікторія Кобиляцька - колонка

Доктор Уейн У. Дайер стверджує, що щасливе дитинство - не поняття з уже неіснуючого минулого. Психолог зазначає, що бути дитиною і жити моментом, повністю віддаючи себе цій миті, потрібно завжди. Мовляв, людина завжди може мати щасливе дитинство.Тож пропонуємо переклад публікації доктора Дайера.

Читайте більше в рубриці Притчі, саморозвиток, дайджест
Четвер, 11 квітень 2013 11:24

Щастя

У мене щастя, передусім, - це якісь дитячі спогади, одруження, народження сина і моменти навколо нього, певні миті в колі друзів, якісь відчуття катарсису від вистави-книги-фільму-музики…

Читайте більше в рубриці Олександр Солонець - колонка
П’ятниця, 08 червень 2012 17:00

Спогади про Орбіту

Селище Орбіта, що на Чигиринщині, називають «мертвим». Утім, я пам'ятаю його живим. І дуже ціную ці спогади, адже вони пов'язані із моїм дитинством. Тож своєрідним супроводом до фоторепортажу з нинішньої Орбіти будуть спогади про Орбіту справжню, яка живе не лише у моїх спогадах, а й у спогадах усіх тих людей, які колись тут мешкали. І мешкають досі.

Читайте більше в рубриці Фоторепортаж