Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!

Понеділок, 21 липень 2014 08:06

Мандри Черкащиною: у пошуках людей

Ніколи не цікавився автостопом. Більше того - досить скептично до цього ставився. Аж ось довелося сповна пережити не лише автостоп. Такий собі мандрівний і автостопний марш-кидок. За моїми підрахунками, за 7-8 днів я намандрував десь 850 км, з них - принаймні 460 км автостопом. І це - дуже скромно. Моя напарниця лише автостопом встигла намотати за цей час більше 1230 кілометрів. Але якщо для неї подібні мандри - уже звичні, то я мав можливість пізнавати все "на ходу" - вперше. Очевидно, все "перше" є яскравішим і чутливішим. Море вражень, емоцій і - головне - хороших людей. Для мене це не була подорож якимись визначними місцями, хоч і їх вистачало. Це, радше, було щось на кшталт паломництва, пошуків хороших людей. Пошуки світла-добра не в якомусь "тридесятому царстві", а в себе під носом. І в собі. Мандрували ж бо не екзотичними країнами, а Черкащиною. І те, що я побачив за 7 днів, точніше, те, кого я побачив і відкрив "під носом" впродовж тижня, мене не просто вразило. Це було майже непомітне чудо, нові особисті відкриття кожного дня. ЛЮДИ. Хороші, відкриті... Хоч іноді і косила втома, інколи доводилося до трьох годин стопити на трасі, часом проходили під палючим сонцем десятки кілометрів з 80-100-літровими наплечниками, і за цей час, певно, скинув з п'ять-десять кіло, але таке враження, що прожив не сім днів, а десять чи двадцять років. Пізнаючи людей, себе і цей світ... Життя - в дорозі, нічліг - в наметі, їжа, приготовлена на багатті, пісні на вустах і в серці, люди, які через секунди знайомства стають рідними... Нам не раз казали "Слава Україні!"; одного разу сільська і вже прогресивна молодь навіть вигукнула "воины света"; іноді питали, чи ми не сепаратисти; часто махали рукою і усміхалися; говорили "доця", "синок" і "з Богом"; від серця пропонували поміч, давали воду і їжу (тілесну й душевну), навіть приносили каву зранку... Я ніколи не забуду жіночку з двійнятами в Червоній Слободі, її добрі очі й таке величезне бажання допомогти. Наче ангела побачив...

Читайте більше в рубриці Фоторепортаж

Своїм щастям з НародUA ділиться Юлія Жадан. Тож в унікальній рубриці читайте про те, що щастя для Юлії Жадан - це абсолютно конкретні речі, а не щось філософське й невловиме. Щастя для Юлії Жадан, окрім іншого, - це вміння робити щасливими інших.

Читайте більше в рубриці Щастя: люди
Понеділок, 22 квітень 2013 20:54

Наш Холодний Яр

У Холодному Яру цими вихідними вшановували борців за волю України. Понад дві тисячі людей з різних областей побували в селах Медведівка, Івківці, Мельники та на хуторі Буда, де проходили численні заходи.

Читайте більше в рубриці Фоторепортаж
П’ятниця, 05 квітень 2013 10:58

Відпочинок у Карпатах

Кожна людина хоче відпочивати. Принаймні та, яка не перетворила життя у відпочинок. Можливо, є й робота, на якій люди відпочивають абощо. Але людині, яка досить виснажливо працює, потрібно періодично відпочити. Абстрагуватись, розвіятись. Одним словом, дещо змінити, урізноманітнити це життя.

Читайте більше в рубриці Олександр Солонець - колонка

Розповідати про Холодний Яр - це все одно, що розповідати про смак улюбленого морозива, торту-пляцка абощо. Просто потрібно там бути. І не лише на гучних масових гуляннях. Просто помандрувати в Холодному Яру хоча б кілька днів. Поблукати непрохідними стежками й лісами, у тиші відчути енергетику і дух місцини, попити із цілющих і навіть магічних джерел... Ну і по можливості поспілкуватися із хранителями цього краю. Скажімо, з Богданом Легоняком. По суті так ми й провели наш літній відпочинок... І ще раз переконались, що Холодний Яр таки потребує статусу Національного природного парку. Натомість сьогодні заповідник із кількох душ фактично не має навіть землі.

Читайте більше в рубриці Фоторепортаж

Це була унікальна людина. Людина, фактично лише завдяки якій Україна і світ дізналися про Холодний Яр та легендарну Холодноярську республіку, яка найдовше тримала оборону перед російськими завойовниками в 20-х роках минулого століття. Юрій Горліс-Горський, очевидно, з такою біографією міг прожити не одне життя. Його й кілька разів живого хоронили... Але він таки повертався з того світу. Аж доки так же таємниче, як і все його життя, не щез остаточно... Сьогодні навіть невідомо, де і як він загинув. Невідомо, де він похований. Є лише версії про тортури і розправу нібито американських військових... Власне про це все, а також власні мемуари, твори й поезії Юрія Горліса-Горського ви зможете прочитати в книзі "Юрій Горліс-Горський. "Ми ще повернемось!": Спогади. Повість. Поезії. Документи. Листування" від редактора-упорядника Романа Коваля. Останній, власне, і написав біографію цієї людини, а також презентував її 20 вересня 2012 року журналістам та громадськості у Черкасах.

Читайте більше в рубриці Людина

Завтра, 20 вересня, у Черкасах презентують книгу Юрія Горліса-Горського «Ми ще повернемось!». До видання увійшли спогади, літературні твори, документи та листування.

Читайте більше в рубриці Новини - коротко

З Холодного Яру та Чигирина учора, 28 серпня, на свято Першої Пречистої (Успіння Пресвятої Богородиці), почали розносити вогонь із Холодного Яру по Україні.

Читайте більше в рубриці Новини - коротко
Субота, 14 липень 2012 08:39

Материнка для сублімації

Якщо хтось прочитав заголовок і подумав, що мова йтиме про комп'ютери, то мушу вас розчарувати, бо насправді все значно прозаїчніше. Мені йдеться про рослину.

Читайте більше в рубриці Вікторія Кобиляцька - колонка
Субота, 07 липень 2012 19:28

Купайло в Холодному Яру

На хуторі Буда весело відзначили свято Івана Купайла. Гроза та стрімка злива не завадили святкуванню, а навпаки додали йому автентичної самобутності. Як усе було – бачив НародUA.

Читайте більше в рубриці Фоторепортаж
«ПочатокПопередня123НаступнаКінець»
Сторінка 1 з 3