Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


02 Лип 2013

Притча про молитву

Читайте більше в рубриці Притчі Бруно Ферреро
 

Притча Бруно Ферреро "Стежка" - про силу молитви.

Жила-була дівчинка. Нікого з рідні, окрім батька, в неї не було. Однак вони жили дуже щасливо. Проте злі люди, заздрісні й мстиві, викрали дівчинку.

Одного разу, коли вона йшла до школи, її перестріли люди в довгих плащах, схопили і помчали на своїх чорних конях. Від'їхавши досить далеко від села, вони звернули до лісу - темного, густого, в якому постійно пропадали люди. Злі люди дуже хотіли, щоб дівчинка заблукала і загинула там.

Заглиблюючись у ліс, злочинці дійшли до непролазної гущавини. Тут злодії і покинули дівчинку.

Маленька плакала зі страху і проказувала, а властиво навіть не проказувала, а голосно кричала молитву, якої навчила її мама: «Пресвятая Богородице, спаси нас».

Прихилившись до старезного дерева, вона заходилася плачем, але продовжувала свою молитву: «Богородице Діво, радуйся, благодатна, Господь з тобою, благословенна ти між жінками...»

Поки дівчинка плакала свою молитву, біля її ніг виросла дивовижної краси троянда, з делікатними, ніжними пелюстками. Трохи віддалік, між травою, появилася ще одна, а за нею - ще і ще... Троянди сплітали ланцюжок - стежку, яка вела через ліс. Дівчинка почала переходити від однієї троянди до іншої, спочатку повільно, а потім щораз швидше і швидше. Невдовзі вона вийшла на узлісся, де на неї чекав тато. Він також помітив трояндову стежку і вирушив назустріч дочці.

На цьому шляху йому теж допомагало безупинне проказування молитви «Богородице Діво». Кожна вимовлена молитва впліталася в трояндову доріжку, яка й звела дочку і батька.

 

Із книги Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»

Фото fwallpapers.com

Поділіться з друзями: