Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


16 Лют 2013

СПОКУСА

Читайте більше в рубриці Притчі Бруно Ферреро
 

Спекотливої літньої днини робітникові, що працював на багатого господаря, було звелено скопати сад. Наймит неохоче взявся до роботи. При цьому він нарікав на Адама, що через нього люди отак використовують працю інших людей.

Ці ремствування і прокльони дійшли до вух господаря.

- Чого ти нарікаєш? Б'юсь об заклад, що на місці Адама ти вчинив би так само, - сказав він наймитові.

- Ні, напевно ні, - сухо відказав робітник. — Я нізащо не піддався б спокусі!

- Побачимо! — відповів господар і запросив його на обід.

У призначений час наймит з'явився до дому свого хазяїна. Той запровадив його до кімнати, а там уже чекав стіл, заставлений усякими наїдками.

- Можеш частуватися усім, чим тільки захочеш, лишень не торкайся вази, що стоїть отам на краю стола, аж доки я не повернуся, - мовив господар.

Наймит не гаяв часу, а відразу всівся за столом і взявся куштувати усі страви, що стояли перед ним. Врешті, його погляд затримався на прикритій вазі, що стояла скраю.

Цікавість розпирала наймита. І він таки не витримав й обережно відхилив накривку. Та досить було лиш рушити її за край; як із вази на нього вискочила велика миша. Наймит хотів її піймати, але миша вислизнула йому з рук і втекла. Він кинувся за нею і в гонитві поперевертав геть усі крісла в кімнаті. На гармидер повернувся господар.

— Ну що, бачиш? - промовив зі сміхом хазяїн, киваючи пальцем. - Надалі, гадаю, більше не проклинатимеш свого праотця Адама І не дорікатимеш йому за його переступ.

 

«Тільки не я! я не такий і ніколи б так не вчинив!»

«Але ж ти дурний! Треба було зробити ось як...»

У різний спосіб тикаємо на інших пальцем. Але той, хто вказує пальцем на когось, водночас три інших пальці спрямовує на себе.

 

Учень доволі легковажно говорив учителеві про заздрість і владність людей цього світу.

Учитель відповів йому: «Ти нагадуєш мені вовка, на якого раптом зійшов добродушний настрій. Але як тільки він побачив кота, що гнався за мишею, обернувся до іншого вовка і збуджено промовив: "Чи не здається тобі, що пора навести лад цими розбишаками?"

 

 

 

 

 

 

Із книги Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»

 

 

 

 

 

 

 

Фото http://somehowpersonal.files.wordpress.com


Поділіться з друзями: