Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


19 Січ 2013

МУДРІСТЬ

Читайте більше в рубриці Притчі Бруно Ферреро
 

Жив якось король, який всеньке життя згаяв, ведучи війни й примножуючи землі свого королівства. У шістдесят років зрозумів, що небагато за той час дізнався про сенс людського життя.

Скликав усіх своїх міністрів і радників, і розпорядився:

- Візьміть усі гроші з моїх скарбниць, ідіть на чотири сторони світу й шукайте книг мудрости. Я хочу врешті пізнати справжню мудрість життя.

Радники забрали мішки із грішми і рушили у всі сторони світу. Повернулись через сім років у супроводі сорока верблюдів навантажених книгами - великими й малими. Ціла гора мудрих книжок.

Побачивши їх, король вигукнув:

- Мені шістдесят сім років! Ніколи не матиму часу, щоб прочитати це все. Викладіть мені скорочено їхній зміст!

Скликали найкращих літераторів світу, вони взялись до праці й через сім років змогли описати найголовніше з усього скарбу мудрости. Але навіть зі стисло викладеним змістом, усе ще можна було навантажити сім верблюдів.

- Мені минуло сімдесят чотири роки, - мовив король. - Не маю часу, щоб прочитати це все. Викладіть зміст іще коротше!

Довелося скорочувати скорочене. Коли проминуло наступних сім років, мудреці навантажили свою працю на одного верблюда.

- Мені за вісімдесят, - мовив король, - щоразу слабшаю. Очі мої надто втомлені. Ніколи не зміг би прочитати всіх цих книг. Скорочуйте далі!

І знову наступних сім років мудреці працювали день і ніч. У результаті з'явилась книга, що увібрала всю мудрість землі.

У цю хвилину прибув до мудреців гонець:

- Швидко несіть королю книгу. Він помирає.

Королю було вже вісімдесят вісім років, і він помирав

на своєму ложі. Найбільший із мудреців наблизився до обличчя короля, що прошепотів йому на вухо:

- Прошу, охопи однією фразою усе знання, усю мудрість світу...

- Слухайте пане: «Живи кожною миттю життя».

 

Більшості із нас не доведеться пережити в житті, щось надто велике. Небагато людей стають мільйонерами, одиниці - стають призерами фестивалю в Сан-Ремо, обираються президентами, отримують Нобелівські премії.

Але всі можемо переживати маленькі радощі життя: ласкавий дотик долоні, поцілунок у щічку, повний місяць, чудо палахкотливого вогню, захід сонця.

Втішайтеся малими радощами життя. Кожен може мати їх удосталь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Із книги Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фото rzaashaa.deviantart.com

 

Поділіться з друзями: