Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


13 Лист 2012

ЧЕРВОНА ПАРАСОЛЯ

Читайте більше в рубриці Притчі Бруно Ферреро
 

Він був працьовитий і серйозний, вона – вродлива і розсудлива. Вони закохалися ще перед тим, як він мав іти до війська. Хлопець хотів щось подарувати дівчині. Щось, що б нагадувало б про його любов. Проте мусив заощаджувати, бо й так багато коштів забирало навчання. Він ходив по крамницях, довго вагався, та врешті вибрав. Купив величезну парасолю гарного червоного кольору.

Під цією парасолею закохані попрощалися, присягнувши одне одному вічну любов, і вирішили одружитися. У новому домі парасоля знайшла собі місце у сховку.

 

Минали роки. Народилися діти. З’явилися клопоти, турботи, втома. Звідкись прийшла нудьга. Між чоловіком і жінкою надовго западала мовчанка.

 

Якось увечері вони сиділи на канапі перед телевізором і позіхали. Раптом жінка підвелася, побігла до комірки і за хвильку повернулася з червоною парасолею. Відкрила її – з парасольки посипався порох. Далі, тримаючи відкриту парасолю, жінка знову сіла на канапу. За якийсь час чоловік пригорнувся до дружини і ніжно її обійняв.

 

До них повернулися усі мрії, що були присипані пилом буденщини.

 

 

Хлопець і дівчина, що довго зустрічалися, врешті побралися. У них було четверо дітей. Діти виросли і теж створили родини. Увечері, по шлюбі останньої доньки, вони зосталися вдома самі. Вони знову були парою. Чоловік із дружиною сіли одне навпроти одного. Він довго вдивлявся в неї. Потім вимовив: «Хто ж ти?».

 

Не забувайте про червону парасолю! 

 

Із книги Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»

 

 

Фото: sevua.com

Поділіться з друзями: