Притчі Бруно Ферреро

Троє людей опинилися якось на березі річки, яка несла свої спінені бурхливі води. Ці люди мусили перебратися на інший берег. Для них це було дуже важливо.

Одного дня у шпиталь до відділу інтенсивної терапії прийняли пацієнта на ім'я Карл. Це був високий сильний чоловік, який мав рак кістки. Хоча він дуже страждав, однак рідко скаржився.

Мисливці на мавп вигадали геніяльний і безвідмовний спосіб, як їх ловити. Знайшовши місце, де найчастіше збираються ці тварини, вони закопують у землю горщики з вузькою і довгою шийкою, але так, щоб видно було лише цей вузький отвір. А потім до начиння всипають жменю рису і ягід, якими полюбляють ласувати мавпи.

Якось, коли дружини не було вдома, відомий торговець мусив залишитись пильнувати своїх пустотливих дітей. Він саме мав щось залагодити, щось доволі важливе, але двоє шибеників не давали йому спокою ані на хвильку.

Молода мати готувала в кухні вечерю. Запланувала приготувати смажену картоплю і старалась, щоб страва, яка так смакувала дітворі, удалась на славу.

Один відомий професор університету, якого мали представити до Нобелівської премії, вибрався на озеро. Він попросив перевізника, аби той повозив його по озеру на своєму човні. Добродій погодився. Коли відплили вже доволі далеко від берега, професор узявся допитуватись.

У старовинній книзі з бібліотеки монастиря два монахи прочитали, що на краю світу є таке місце, де сходиться небо з землею. І ось вони вирішили відшукати це місце, давши обіцянку, що не повернуться доти, доки не знайдуть його.

Одного разу диявол влаштував ярмарок, щоб продати свою зброю та найвишуканіші інструменти для спокушання людей.

На мальовничому екзотичному гамірному базарі в одному місті на Сході заможна американська туристка побачила дивовижне дзеркало у срібній оправі.