Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


04 Груд 2014

Пошта Майдану

Читайте більше в рубриці Соціум
 

Після Революції Гідності у кожного залишився свій найяскравіший спогад, що, мабуть, буде супроводжувати людину крізь усе її життя. Для когось – це токсичний присмак шин у роті, для іншого – тепло духмяного чаю, що зігрівав у революційні морозні ночі, хтось забрав із собою на пам'ять шматочок роздробленої бруківки... Але, як виявилося, одна невід'ємна частинка Майдану оживає не лише у світлих думках, але і в реальності - щовихідних у Києві. Варто лиш звернути увагу і бути небайдужим.

Нагоду знову проникнутися ностальгічним духом революції дає проект «Пошта Майдану». Щосуботи та щонеділі з 11.00 до 15.00 год. біля київського Головпоштамту можна зустріти людей з безліччю конвертів і традиційною колоритною валізкою. Ці люди - організатори «Пошти Майдану».

 

whg

 

Підійшовши до них, можна надіслати звідти будь-куди листа, отримати у подарунок прекрасну авторську листівку або просто щирі усмішки і побажання вдалого дня. І все це - безкоштовно.

Почав своє існування стартап у січні-лютому 2014 у наметовому містечку. Двоє небайдужих активістів Марта Чабанюк та Юрій Регліс, аби підняти дух втомлених протестувальників, вирішили створити справжню польову пошту. З її допомогою жителі різних наметів могли спілкуватися, спільно координувати роботу, а кияни чи гості міста часто надсилали добрі слова подяки революціонерам. Згодом, після завершення минулорічних подій, проект значно змінився.

Зараз організатори і волонтери надихають наших військових не здаватися, займаються просвітницькою діяльністю у школах і відповідають на тисячі листів із різних кінців світу – від Львова до Одеси, від Москви до Мінська, від Німеччини до Америки – різнобарвними казковими листівками.

 

Поділитися з НародUa своїми враженнями після Революції, думками про майбутнє української філателії та просто цікавими моментами з життя погодився один з координаторів «Пошти Майдану» Юрій Регліс.

- Ви розповідали про початкову мету і історію стартапу. А як виглядає польова пошта зараз? Яка мета проекту?

- Зараз «Пошта Майдану» складається з основного проекту і маленьких підпроектиків. Спочатку основний проект проходив щодень, потім обмежився вихідними на Майдані, а далі - на Головпоштамті. Кожен охочий може підійти і просто написати листа своїм близьким, рідним, знайомим і просто хорошим людям.

Перший маленький проект - «Лист солдату». Спочатку це були листи нашим воякам у Крим. Наразі, звісно, відправляємо в зону АТО. Люди підходять до «Пошти Майдану», пишуть, або от школи, садочки передають. Ми збираємо і через знайомих-волонтерів, Поліну і Наталку, і відвозимо у різні місця Сходу. Зараз це, в основному, Щастя, Дебальцеве, Донецький аеропорт.

Є ще проект «Шкільний лист» - це листування дітей з різних куточків України між собою. Ми приходимо до школи, пропонуємо. Наприклад, учні Києва 5-го класу пишуть листи своїм ровесникам у місто Львів. Розповідають про себе, щось запитують цікаве для них.

Ми хочемо закцентувати увагу на двополюсних регіонах: Схід-Захід, Північ-Південь. Аби не було роз'єднання. І аби це було по-особливому, написано не за шаблоном.

Часто ми приходимо до дітей з особливими подарунками. Наприклад, у нас є серія конвертів спеціально для «Шкільного листа». На одному з них зображений козак Мамай. Ми розповідаємо, хто він такий. Таким чином і ознайомлюємо з історією і виховуєм у дітях патріотичність.

В Україні нема розвинутої філателії, ніхто не вважає це перспективним. Один знайомий, що має трьох синів, розповідав таку історію. Коли вийшла нова марка «Марія Капніст», він купив три штучки і приніс показати дітям. Забрав у них відеоігри, дав кожному по одній і почав розповідати, що це – велика українська діячка, що просиділа за любов до України у концтаборах 10 років, яка знялася у більше ніж у 120 фільмах, хоча стала актрисою вона аж у 44 роки. Це їх зацікавило і вони зовсім по-іншому почали дивитися на марку. І от, здавалося, зовсім дрібна річ, але яке вона має значення. І, хоч інвестиції в українську філателію невигідні, але хіба можна у грошах виміряти історію держави чи спілкування батька й сина?


gegrgg


- Але, окрім того, будь-хто може написати листа на «Пошту Майдану» і отримати у відповідь безкоштовну листівку. Звідки ж фінансування?

- Фінансують люди. Підходять, відправляють листи, кажуть «Ми хочемо вам допомогти». Ми кошти принципово не беремо, відповідаємо, що, якщо хочете допомогти, сходіть, будь ласка, на Головпоштамт, візьміть нам марок по 2 грн, це найкраща допомога. Одного разу, 8 листопада, підійшов швед Ганс, хотів дати коштів. Ми відмовили, але він пішов, купив марок десь на 200 грн, 110 марок з Шевченком. Саме ті, що ми відправляли по акції «Чай і Канапки».

Є люди, що постійно приходять і допомагають. В основному, це колекціонери, більшість з них - філателісти. Є такі, що приходять раз на місяць і приносять зазвичай 50-100 марок. Друк на себе взяв пан Андрій, філателіст з міста Львова. Він друкує усе за свій кошт.

- А хто створює ілюстрації?

- Більшість намалювала художниця з Києва Юлія Овчаренко. Ми познайомилися в Українському домі, вона була у Мистецькій Сотні. Я підійшов, попросив її намалювати банер, і так до сих пір вона допомагає з проектом. Нас зараз дуже просять скласти каталог з усім, що ми зробили, і, думаю, найближчим часом ми з цим впораємося і видамо. Там будуть вказані і повний список авторів, і тираж тощо.

 

vfnnf

 

- А що з найцікавішого надсилали люди?

- З останнього - фенічка з листами. Це дуже приємно. Дивишся, воно зроблено своїми руками, з любов'ю. Дуже приємно. Є дівчина - Римма з Харкова. Останні листівки, що надіслала нам – просто шедевр. Вона дуже гарно малює і щомісяця надсилає нам щось цікаве.

З останнього є ще одна дуже креативна листівка. Є такі марки, де зображений український національний одяг. Вона їх наклеїла і домалювала так, що рисунок і марка поєдналися в одну картинку.

Писали з Польщі «Слава Україні!», було два листа з Південної Кореї. З Росії, Білорусі пишуть «Ми разом з вами». Наприклад, на акцію «Чай і Канапки» ми отримали 10 листів з Росії. Є дідусь, який приходить і пише листи своєму першому коханню, що зараз живе в Німеччині. Він завжди пригощає нас яблучками чи цукерочками, що нам, в свою чергу, дуже приємно.

Є бабуся, що пише в Казахстан. Писали 9 листів Кличку, одна бабуся постійно пише Ляшку. Це тільки ті, кого легко згадати. Нещодавно отримали дуже гарний лист з Одеси - у стилі міста. З Росії надсилали простого листа з добрими словами, але, при цьому, одна чистинка паперу була синього кольору, а інша - жовтого. Є пані Наталя, що за власною ініціативою приходить і заохочує дітей писати нашим воякам. Підходив американець, що приїхав на Майдан, листувався з подругою-американкою українського походження. Багато людей просто бачать нас на вулиці і до них імпульсивно приходить ідея щось надіслати.

- Я чула про безліч проектів з подібною ідеєю, але лише «Пошта Майдану» гарно організована і, так би мовити, стабільно тримається «на плаву». Що, на вашу думку, є цьому причиною?

- Люди підживляють нас енергією. Так, ми людям даруємо багато листівок, але вони нам ще більше дарують побажань, енергії, чогось приємного. І, так, зараз складно, бо це вже перестало бути хобі, а стало працею. Важко, бо ми не комерційна організація. Окрім того, з'явилося багато підробок. Навіть «Укрпошта» без нашого відома оголосила про створення спецштемпеля «Пошта Майдану». Але саме люди надихають нас не засмучуватися, а йти далі. Дуже б хотілося розширюватися, зробити відділення «Пошти Майдану» у кожному місті України, але не вистачає ні часу, ні волонтерів.

 

Детальніша інформація та інструкція, як долучитися до проекту - https://vk.com/postmaydan.

 

Фото надані Юрієм Реглісом та Олексієм Вороном

Поділіться з друзями: