Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


07 Груд 2011

Пенсіонерка вимагає від влади 50 тисяч компенсації

Читайте більше в рубриці Соціум
 

65-річна Тетяна Гаврилівна, яка живе в Черкасах в мікрорайоні «Митниця», на вулиці Гагаріна, судиться із міською владою Черкас, прагнучи хоч якось компенсувати недбалість комунальників.

Жінка постраждала від халатності комунальних служб ще 24 квітня, безпосередньо на найбільше християнське свято Христового Воскресіння.

Того дня вона вийшла з дому виносити сміття в контейнери неподалік будинку. І вкотре повинна була пройти розритою, як-небудь засипаною щебенем дорогою, де близько півтора-двох місяців тому комунальники почали вчергове ліквідовувати якийсь порив тепломереж. Але так і не спромоглися заасфальтувати дорогу та прибрати купи розсипаного на тротуарі каміння.

І хоч мешканці довколишніх двох будинків довго обурювалися такою «руйнівною» діяльністю ремонтників, але ті так і не навели порядку в дворі. Ані відповідного загородження не поставили, ані дерев’яного настилу не проклали для пішоходів, ані гори каміння не забрали з тротуару, хоч роботи там по суті не проводилися. Таким чином, тротуар залишався тривалий час непридатним для руху пішоходів. А люди змушені були просто перестрибувати через рів на проїжджій частині. Здійснивши роботи, ремонтники, як уже зазначалося, лише не надто акуратно засипали рів щебенем і, залишили це все, зникли.

До того часу 65-річній жінці вдавалося, з певними труднощами, проходити через каміння на дорозі, що постійно ковзало під ногами. Однак одного дня вона таки не втрималася на ногах і так впала, що зламала ногу в двох місцях.

Як згадує Тетяна Гаврилівна, від болі та шоку вона довго лежала на проїжджій частині та не могла поворухнутися і щось сказати. За цей час біля неї зупинялися і проїжджали далі автомобілі, а з балконів сусідніх будинків виглядало чимало людей, котрі не могли зрозуміти, що сталося з жінкою і чому вона лежить на дорозі.

IMGP7970

 IMGP7975

IMGP7976  IMGP7977

Саме на цьому місці ("свіжа" латка асфальту) зламала ногу Тетяна Гаврилівна

 

Врешті, викликана «швидка» терміново забрала Тетяну Гаврилівну в 3-тю міську лікарню Черкас. Після рентгену лікарі жінці повідомили, що переломи дуже серйозні і без операції не обійтися. Її госпіталізували. Однак оскільки на Великдень лікарів, які проводять операції, в лікарні не виявилося, то їй довелося чекати на оперативне втручання медиків до наступного дня.

Врешті, операцію їй зробили, склавши кістки й закріпивши їх вмонтованими в ногу спицею та пластиною.

Цікаво, що в той час, коли жінка три дні лежала в лікарні після операції на місце «злочину», тобто нещасного випадку, нарешті приїхали ремонтники, заасфальтували рів та прибрали щебінь з тротуару.

Два місяці жінка по суті лежала в ліжку, інколи ледве-ледве пересуваючись на милицях. А через перші два тижні їй ще й терміново знімали гіпс, оскільки нога вкрилася величезними вулдирями і страшно боліла.

У листопаді Тетяні Гаврилівні вже зробили повторну операцію, вийнявши чужорідні предмети з ноги.

Жінка розповіла НародUA, що на операції та лікування витратила близько семи тисяч гривень. Чеків у неї збереглося десь на 4 тисячі.

Тетяна Гаврилівна, врешті, погоджується показати нам місце, де комунальники перерили дорогу, і де вона зламала ногу. Іде дуже повільно, накульгуючи. Демонструє ділянку на проїжджій частині поблизу будинку, де з року в рік ведуться роботи. На дорозі чітко помітні латки достатньо свіжого асфальту. Помічаємо, що цю ділянку дороги так і не відремонтували належним чином. З обох боків дороги – насипана земля, тротуар взагалі не огороджений бордюром і не має достатнього підвищення над проїжджою частиною. Одним словом, сліди недбалості комунальників, як то кажуть – «в фас і профіль».

«З ногою досі мучаюсь», тихо каже вона. «Не можу нормально ходити, болить нога», – продовжує. «Усе життя тепер буду мучитись. Ось дивіться» – показує шрами з різних сторін і синюваті плями на ногах. «Навіть страшно на вулицю виходити з такими ногами. Перебинтовую, а то подумають, що в мене якась заразна хвороба», розповідає Тетяна Гаврилівна.

У кінці червня Тетяна Гаврилівна подала в суд, вимагаючи компенсацію в 50 тисяч гривень. Розгляд справи розпочався у Придніпровському районному суді Черкас у вересні. За цей час відбулося три судових засідання. Однак найбільшою проблемою стало не довести недбалість і провину тих, хто не закінчив роботи на дорозі – тут є багато свідків і доводів.

Найпарадоксальніше, що головна проблема для черкащанки – знайти організацію, яка здійснювала ці роботи.

IMGP7979

Тротуар на місці "розкопок" досі не обгородили бордюром і час від часу сюди заїжджають автомобілі

 

Неофіційно міські чиновники говорять постраждалій про те, що «вони там ремонтували, але не встигли покласти асфальт, бо не працював Черкаський асфальтобетонний завод». І, зрештою, жінку «відфутболюють».

Офіційно міська влада Черкас навіть приймати Тетяну Гаврилівну відмовляється. Так, десь в середині жовтня жінка разом із адвокатом (теж жінкою на пенсії) дуже довго чекали на прийом в міськвиконкомі, але їх так і не прийняли. Вони залишили письмове звернення, де просили надати довідку про те, яка організація здійснювала ремонтні роботи. Крім того, просили прийти представників міськвиконкому на судове засідання.

Попри законодавство про звернення громадян міська влада Черкас досі не відповіла на звернення постраждалої та її адвоката і, судячи з усього, і не збирається надавати жодної довідки.

  IMGP7965  IMGP7964

Нога Тетяни Гаврилівни через сім місяців після травми

 

Міська влада, отже, стверджує, що не знає, хто ж виконує роботи із ремонту тепломережі в місті, зокрема і в мікрорайоні «Митниця», на вулиці Гагаріна, біля конкретного будинку.

Таким чином керівники ЖКГ міста визнають, що не мають жодного уявлення, що і ким робиться в Черкасах в галузі, за яку вони несуть повну відповідальність, і так само не знають чим займаються їх підлеглі.

 

А, можливо, йдеться не про абсолютну некомпетентність високих чиновників, а про «гастролі» містом якихось заїжджих зловмисників, які псують комунальну власність Черкас під виглядом ремонтників? Можливо, це змова проти Черкас інших міст України і людям доведеться кожного разу викликати міліцію, щоб з’ясувати, чи справді вулицю переривають черкаські комунальники, чи, може, це якісь злочинці?

Так чи інакше, постраждала, не отримавши відповіді, хто ж відповідальний за ці роботи, спершу подала в суд на Черкаську ТЕЦ.

Представники ТЕЦ були настільки «уважні» й «шанобливі» до простої жительки Черкас, що спершу заявили, що вона «спеціально вивихнула ногу, щоб здерти з них гроші». Їх представник у суді категорично відмовився спілкуватися з Тетяною Гаврилівною, а потім надав якісь документи, що вони на зазначеній ділянці ремонтні роботи не проводили, а ремонтували в інших місцях вулиці Гагаріна. «Злополучна» ділянка тепломережі, за їх твердженням, взагалі «не їх територія». Тож суддя вимагала змінити відповідача.

Тоді постраждала пенсіонерка відповідачем у справі робить КП «Черкаситеплокомуненерго». Особисті візити жінки в офіс цієї організації закінчилися тим, що всі працівники комунального підприємства були настільки зайняті, що навіть не прийняли її. Правда, при ній якийсь чиновник набирав номер телефону тих, хто здійснював роботи, і розповідав, що «прийшла жінка, яка зламала ногу там, де ви не заасфальтували дорогу».

Тут жінці лише пообіцяли, що, можливо, новий начальник Павло Карась зможе прийняти її десь після 5 грудня. Неофіційно їй прямо сказали: «А ви доведіть, що ці роботи робили ми».

Представник Черкаського міськвиконкому, який з’явився на останнє судове засідання 29 листопада, за словами постраждалої, не мав ані доручення представляти в суді виконком, ані жодних документів, так і не назвавши організацію, яка виконувала роботи.

Молода суддя Придніпровського райсуду вимагає від постраждалої де завгодно взяти довідку про те, хто виконував роботи на ділянці, де вона зламала ногу. Інакше, очевидно, відповідальних не знайдеш.

Тетяні Гаврилівні стає все важче ходити на судові засідання. По-перше, це далеко від дому і нога отримує серйозні навантаження. По-друге, жінка зізнається, що суддя часто кричить на неї і вона, буває, після судів навіть плаче.

Врешті, можна зрозуміти те, що Тетяна Гаврилівна дуже болісно й емоційно сприймає те, що з нею сталося, як і те, що вона не звикла до «сухої» і часто в українських умовах агресивної процедури судових процесів. Вона не може зрозуміти мораль чиновників, які роблять усе, щоб навіть не знайшли тих, хто виконував ремонтні роботи біля її будинку.

Тим часом НародUA надіслав в Черкаський міськвиконком електронний інформаційний запит на ім’я міського голови Черкас Сергія Одарича, заступника міського голови Черкас Олексія Леонова, директора департаменту житлово-комунального комплексу Олександра Риджанича та директора КП «Черкаситеплокомуненерго» Павла Карася з вимогою надати інформацію про те, хто ж так недобросовісно виконував ремонтні роботи.

Якщо чиновники випадково «загублять» запит, ми будемо вручати запити особисто із реєстрацією та фіксацією вхідного номера стільки разів, скільки необхідно для отримання офіційної відповіді.

Можливо, черкаська влада офіційно й публічно продемонструє повну неефективність і абсурдність свого бюрократичного апарату, який таки дійсно не знає, хто в місті виконує ремонти тепломереж? Однак залишаємо десь надію, що публічний розголос справи й втручання особисто Сергія Одарича все ж таки знайдуть «відповідального». І міська влада зможе із співчуттям і повагою подивитися в очі 65-річній Тетяні Гаврилівній, яка все життя віддала для розвитку рідного міста.

 

Продовження буде.

 P.S. Щойно ми отримали електронну відповідь міськвиконкому. Віддаємо належне і дякуємо працівникам Черкаського міськвиконкому, зокрема директору департаменту департаменту житлово-комунального комплексу Олександру Риджаничу та безпосередньому "виконавцю" (Дядченко В.М.) за докладну відповідь. Сподіваємося, ми отримаємо невдовзі й письмову відповідь. Чекайте продовження.

Поділіться з друзями: