Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


31 Бер 2013

ЧЕРВОНЕ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНЕ – ТО ПІАР

Читайте більше в рубриці Соціум
 

Вишиванка завжди є актуальною. Цей атрибут національної приналежності до певної етнічної території, вияв патріотичності сьогодні використовують у різних цілях та у найрізноманітніших та різнорідних сферах. Тепер елемент традиційного українського вбрання – це і спосіб попіаритися, вияв етнічної приналежності, можливість висловити свою позицію тощо.

Вишиванка вже давно перестала бути буденною річчю. Найцікавіше, що її «мета» залежить від сфери суспільного життя, приводу і навіть людини, на якій вона красується. Так вишиванкою не гребують як прості смертні, так і відомі політики, зірки, спортсмени. Українська вишиванка може бути і символ патріотизму та любові до Батьківщини, і дрес-кодом на культурний захід, і елемент образу-іміджу чи то просто дорогою річчю, яка заслуговує на увагу.

 

Вишиванка, яка надихає, пробуджує, об'єднує...

 

Вишиванка ще з 20-го століття стала елементом українського строю. Її вважають невід'ємним компонентом святкового, патріотичного та культового одягу. Нині ж особливо нічого не змінилося, а цей елемент національного вбрання став ще популярнішим. Вишиванка може бути дрес-кодом, безкоштовною перепусткою на певні вечірки та заходи. Українська сорочка та й взагалі національний одяг уже давно посіли чільне місце й серед варіацій весільного вбрання. Вишиванка вже є певним трендом і в модному світі, ставши прототипом та натхненником для створення нових речей та образів від найвідоміших кутюр'є не лише України, а й усього світу.

 

Вишивана сорочка є поширеним атрибутом масових заходів, які спрямовані на відродження певних національних цінностей, повернення до культурних витоків. Так, ефектним явищем стала Вишиванкова хода – масовий захід київської молоді (з 2008 року). Приблизно у цей період такі рухи зародилися і в інших містах України.

 

Уже чотири рази традиційно у період національних свят 23-24 серпня в Одесі проводять фестиваль, який славиться «Вишиванковим ланцюгом» на Потьомкінських сходах. Щороку він згуртовує рекордну кількість людей у національних сорочках (у минулому році 884 особи). У Чернівцях святкують День вишитої сорочки. На противагу Одеському рекорду, у 2011 році це дійство зібрало понад 4000 людей. Така масштабність навіть претендувала на гіннесівський рекорд. «Приємно те, що щороку кількість учасників живого ланцюгу збільшується в середньому на 300 чоловік. Ланцюг об'єднує цілі покоління людей: поряд у вишиванках стоять бабусі з онуками, батьки з немовлятами та багато молоді», – говорить Юрій Дяченко, координатор «Вишиванкового ланцюгу».

 

Вишиванка стала атрибутом та символом молодіжних маршів, флеш-мобів, як своєрідний прояв міської культури. Саме найактивніший прошарок українського суспільства використовує ці заходи з метою гучно заявити про свої плани. Дуже часто у такий спосіб молоді українці реагують не лише на культурні, а й певні політичні та спортивні події (марші вболівальників перед матчами, політичні протести у вишиванках).

 

У спорті вишиванка – це як метод підбадьорити вболівальників, нагадати їм про те, що вони такі ж як і ти, – справжні українці. Такі акції були особливо популярними під час Євро. Фан-зони у день трансляції матчів з Україною кишіли вболівальниками у вишиванках. Фанатів європейських збірних українці навіть порадували колекцією ексклюзивних футболок з національною вишивкою. Вже після чемпіонату динамівці вийшли для розминки перед одним із матчів у ексклюзивних клубних вишиванках, які по завершенні віддали уболівальникам.

 

Про сюрпризи для своїх вболівальників не забувають не лише футболісти, а й представники інших видів спорту. Українська команда Sixt Ukraine у ралі-марафоні «Дакар-2013» також взялася популяризувати нашу національну одежину. Хлопці в'їхали на фінішний подіум «Дакару» у вишиванках. Про своїх фаворитів не забувають і вболівальники, відповідаючи тією ж монетою. Українські отамани були приємно вражені, за словами Олександра Усика, коли на останньому матчі в рамках групового турніру Всесвітньої серії боксу побачили у залі велику кількість людей у вишиванках.

 

Вишиванка: піар, показуха

 

Слова із української пісні «червоне – то любов, а чорне – то журба» вже стали символічними у плані особливостей «застосування» вишиванки. Про червоне і любов ми вже згадали у проекції використання вишиванки як символу відродження та популяризації національних традицій. А от чорне і журба – це сфера далека від тих високих цілей. Вишиванка, як то не дивно звучить, є однією із піар технологій.

 

Вишиванка у ВРУ – це вияв патріотизму чи «вигідна» показуха? Щоб відповісти на запитання, потрібно зрозуміти мету. Всі пам'ятають лютневий, як його охрестили журналісти, «парад вишиванок» у ВРУ. Що ж то було? Багато хто кричав, що це порушення регламенту, смішно й не серйозно, а регіонал Віталій Журавський взагалі відгукнувся про бум вишиванок у Парламенті як про «маски-шоу».

 

«Ви бачили американських конгресменів чи сенаторів зі стрічками на голові з орлиним пір'ям? Хіба вони менші патріоти своєї країни, ніж ми? Австрійських парламентарів у шкіряних шортах і національному одязі бачили? Кожного тижня побачите, причому по всій країні, але у вихідний день, у парку чи ресторані – не в парламенті», – пояснив свою точку зору Гриценко.

 

Традиційно вишиванка не є буденним одягом та й мова не йде про те, щоб змусити депутатів носити її щодня. У цьому випадку сорочка стала національно-підсилюючим символом боротьби за справедливість із боку опозиції. І це справді подібно до маршу у вишиванках фанатів певного ФК, для прикладу, які таким чином висловлюють віру у перемогу своєї команди. Ми ж не закидаємо їм звинувачення у лицемірстві, показусі!? Вишиванка у цій ситуації, за словами одного зі свободівців, стала виявом певного спротиву політиці Партії регіонів. Тому доцільно чи недоцільно одягати національний одяг з такою метою – це вибір суто індивідуальний.

 

Однак, гріх не оцінити якість, вартість та цінність вишиванок у ВРУ. Значна частина «депутатських сорочок» – дизайнерської роботи. Так, Ірина Завадка, кутюр'є майстерні вишивки, оцінює вишиванку депутатки Тетяни Донець («Батьківщина») у 7-9 тисяч гривень. Тоді постає запитання, чи то любов до вишиванок така сильна, чи то дешевшою вишиванкою важче висловити свою національну приналежність, позицію в законодавчому органі та любов до Батьківщини, чи то просто парад – чудовий привід похизуватися?

 

Згадаймо ще менш благородні випадки використання вишиванок політиками та зірками шоу-бізнесу у своїй діяльності. Такий тандем поширений у період передвиборчих агітацій. Вишиванка мелькала на сцені під час концертів на підтримку Тимошенко на минулих президентських виборах. Пригадаймо лишень акцію «З Україною в серці». Тоді підтримати Леді Ю зголосилися відомі виконавці: Тіна Кароль, Ані Лорак, Ірина Білик, ТІК, ТНМК, Руслана та інші. Красувалися вони у вишиванках не лише на сцені, а й на бігбордах, закликаючи голосувати за кандидата – справжнього патріота, національно-свідомого українця, відданого слугу нашого народу.

 

Тому важко визначити де закінчується червоне і починається чорне у житті української вишиванки. Здавалося б, звичайна сорочка, древній компонент національного одягу, культури. Насправді ж, сьогодні вишиванка є як чудовим способом висловити свою любов до рідного, байдуже чи то країна, родина, улюблена команда. Так і ефективним політичним піар-ходом, який перетворюється у відверте паплюження символу національної самобутності.

 

 

 

 

 

 

 

Фото http://2.bp.blogspot.com

 

Поділіться з друзями: