Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


09 Квіт 2012

Черговий раунд мовних суперечок

Читайте більше в рубриці Соціум
 

«Визнання російської мови офіційною на регіональному рівні та подальше сприяння її розвитку на території України», – так експерти розшифрували заяву Президента про мову, виголошену перед його від'їздом до Москви. Однак що це - необхідна програма чи «троянський кінь» в Україні?


«Я вообще не понимаю зачем нужен украинский язык...»

 

37 % українських громадян, за даними Центру Разумкова, говорять російською мовою. Результат багатовікового впливу колишньої метрополії. Але ж це навіть не 50%.  І в Конституції України єдиною державною мовою визначено українську. При цьому, замість того, щоб розвивати державну мову, культуру, яка на ній заснована, очільники цієї держави роблять все, щоб погіршити ситуацію.

 

«Я вообще не понимаю зачем нужен украинский язык. Все говорят на русском. Даже те, кто почему-то не говорит, отлично его понимают», - знизує плечима молодий черкащанин Андрій. 

 

На запитання, чому ж він так легко «відмітає» мову цілого народу, а разом із тим його багату літературну спадщину, хлопець відповідає, що те, чому і як його вчили в школі на уроках мови, здається йому не настільки цінним, щоб за цим дуже шкодувати.

 

00066y9a

 

Звинувачувати у подібній позиції молодого громадянина, звичайно, можна і родину, і некомпетентну черкаську вчительку з мови. Але ж багато батьків родом з СРСР, де не надто розтлумачували поняття національної ідентичності, а радше навпаки. І навчальну програму та кількість годин викладання в навчальних закладах рідної мови затверджує держава.

 

Наступ розпочато

 

Що включатиме обіцяна  «увага до проблем російськомовного населення», поки що незрозуміло. Особливо враховуючи те, що вона і так займає не дуже слабкі позиції. Так, наприклад, за даними Книжкової Палати України, вже за 3 місяці 2012 року, в Україні загальний тираж російськомовних книжок збільшився на 8%, порівняно з цим показником за минулий рік. Тоді як тиражі україномовних книжок зменшилися на 29%.

 

Слабкість позицій української мови в державі можна помітити навіть не досліджуючи статистику в різних сферах.

 

«Як я помітила, то зараз, насправді, українську мову можна почути хіба що від викладачів та журналістів. А на вулицях чути тільки російську», - ділиться думками черкащанка Людмила Михайлівна в ході опитування, яке влаштував НародUA.

 

527023 377115888976180_100000333164585_1300990_473264933_n

Данило Майоров переконаний, що в Україні підтримки потребує саме українська мова

 

«Як на мене, то єдина мова, якій нині необхідна підтримка, –  це українська. І хоча це справа держави, найбільше над цим працюють все-таки волонтери. Наприклад, ми проводили таку акцію: ходили містом і запитували різні речі у людей на вулицях; тим, хто відповідав нам українською, видавали картки з написом «Дякуємо за українську мову» на жовто-блакитному тлі. І  в них не було жодних згадок про якісь там партії», –  розповідає Данило Майоров, член однієї з черкаських патріотичних організацій.

 

Discrimination of_Ukrainian_language

 

Також молодь в нашому місті часто влаштовує різноманітні заходи, які мають на меті відродження української культури та традицій. І все це – справа волонтерів. Про аналогічні акції з боку державних структур нині не чути.

 

Проте активно проводяться акції на підтримку російської мови. Одна з останніх – закриття податковою інспекцією студії «ЛеДоен», де проводили дубляж фільмів українською мовою. Офіційне пояснення – несплата партнерами фірми податків. Про те, правда це чи ні, судити поки що важко. Але результат – відсутність в Україні місця, де б дублювали фільми українською. Підтримала  акцію «російські фільми в Україні» і постанова про дозвіл на показ фільмів з російським дубляжем.

 

Окрім цього, третього листопада минулого року також було відмінено квоти на українську музику в ефірі, які до внесення змін у закон «Про телебачення і радіомовлення» становили 50%. Також Верховна Рада України вирішила, що необхідним є зменшення обов'язкової квоти для вітчизняних телепрограм та іншої аудіовізуальної продукції з 50% до 25%. А враховуючи те, яку кількість телешоу нині продукує Росія, то наш телеефір пустим не має залишитися.

 

kov copy

«Тут просто вже навіть у нашій освітянській галузі українську мову намагаються  потихеньку викорінювати із навчальної програми, знижуючи кількість годин, і не тільки в школах, а й в університетах роблять менше годин мови та літератури. Вони «інтегрують в Європу», а свого рідного їм не треба»,  – обурено розповідає про ще один шлях послаблення позицій державної мови очільниця Спілки письменників в Черкаській області Валентина Коваленко.

 

Це обурення спричинило зменшення годин викладання української мови  у школах, відповідно до нового учбового плану, затвердженому Міністерством освіти. Згідно з ним, МОН додало до необхідної шкільної програми вивчення інформатики з другого класу та другої іноземної – з п'ятого класу за рахунок скорочення годин мови та літератури.

 

Навіщо бійка?

 

«Ідея про надання російській мові офіційного статусу не є продуктивною, на мою думку, оскільки вона зорієнтована на те, щоб збурювати суспільство, влаштовувати знову якесь протистояння. І як на мене, вона є спекулятивною», – розмірковує політолог Віталій Масненко.

 

masn

Віталій Масненко наголошує, що тема двомовності з'являється в суспільстві напередодні кожних виборів

Це не тільки допомагає різним партіям втримати своїх виборців, а й змусити їх забути про інші серйозні проблеми. Адже такі питання, як неготовність України до Євро, проблеми середнього бізнесу та обмеження свободи слова, потребують серйозної обізнаності. Тоді як про мову може сперечатися майже кожен. Але зараз, на думку пана Масненка, ця суперечка в Україні непотрібна й неактуальна. Пересічні черкасці також підтримують подібну думку науковця:

 

nata2

«Надання російській офіційного статусу – цілком політичне питання, яке зараз набрало вже таких масштабів, що про нього тільки ледачі не говорять. А про те, що країна бідує економічно – не згадують, і не знають кого звинувачувати», - ділиться думками бухгалтерка Наталія.

 

Що ж до того, як коментують ідею власне представники української влади, то вони безапеляційно заявляють, що в Україні введення другої державної абсолютно неможливе. На цьому наголосив під час телемосту РИА-Новости між Києвом та Москвою Володимир Фесенко, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента». Здавалося б це має заспокоїти суспільство. Але, водночас, на глибоке переконання експерта, в наданні російській мові офіційного статусу немає нічого поганого. Навпаки, це має допомогти зняти напругу в певних регіонах, таких як Крим та Донбас, до того ж, має зберегти певний мовний баланс в країні, та у будь-якому разі не спричинити політичних суперечок.

«Ця проблема, як і багато внутрішніх політичних проблем в Україні, потребує компромісу, тут не може бути простих та однозначних рішень», – додав пан Фесенко.

 

Проте мало хто підтримує такий оптимістичний погляд на ситуацію:

 

«Я думаю, що якщо зараз ввести на державному рівні російську, то у нас буде, як у Білорусі. Там ввели другу державну тоді, коли білоруська була мало поширена. І зараз нею взагалі не говорять», - продовжує розмірковувати пані Наталія. 

 

Ще більше категоричний у своїх поглядах на наслідки введення російської Віталій Масненко:

 

«Якщо є таке поняття, як державна мова, яка фіксує певний статус, окрім того вона фіксує певні державні символи, пріоритети, і враховуючи те, що мова є однією з ознак української державності, то  будь-яку спробу послабити цей статус варто розцінювати, як спробу роботи проти української державності. І це не той шлях, який мають обирати в Україні», - вважає політолог. 

 

 

Фото НародUA, Олександра Комісарова, pravda.lutsk.ua, chirgadze.livejournal.com, for.lviv.ua та надані героями матеріалу

Поділіться з друзями: