Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


26 Квіт 2012

Боротьба з «мирним атомом»

Читайте більше в рубриці Соціум
 

Сьогодні згадуємо всіх, хто поліг у Чорнобилі в нерівній боротьбі з так званим «мирним атомом», а також вшановуємо тих, хто вижив і продовжує боротьбу. Щоправда, цього разу йдеться вже про боротьбу іншого штибу, але зараз не про це.

У ліквідації наслідків аварії на атомній електростанції брали участь сила-силенна людей. З-поміж них і енергетики. Без їхньої допомоги приборкати небезпечний саркофаг навряд чи вдалося б. Зокрема, згідно з графіком, затвердженим Міністерством палива та енергетики України, на ЧАЕС після вінничан та киян побували 295 енергетиків Черкаської області.

 

cho

Черкаські енергетики, які були в Чорнобилі

 

За словами прес-секретаря ПАТ «Черкасиобленерго» Валентини Гоік, черкащани поділилися на дві бригади і по черзі виїздили до Чорнобиля. Кожна бригада пробула там 15 діб. Було це в листопаді 1986 року. Бригади забезпечували безперебійне енергопостачання для установок на будівництві саркофага. Вони опікувалися бетонним заводом у селищі Копачі, який готував суміші безпосередньо для «саркофагу», санітарним пунктом у Дитятках та пересувними бетонними заводами. Крім того, швидкими темпами здійснювалося будівництво нових ліній (друге живлення) та налагодження пуску двох трансформаторів.

 

Власне, саме черкаські енергетики першими опинилися в самісінькому чорнобильському «пеклі», оскільки спочатку поблизу Славутича нікого не селили. Усі, хто долучився до ліквідації аварії, жити в так званому «зеленому містечку». Туди приїздили енергетики, щоб відновлювати електропостачання. Черкащани ж були першими, хто жив неподалік Славутича. Вони опікувалися Чорнобильським РЕМом і забезпечували надійне безперебійне постачання по комплексу тих робіт, які там велися.

 

«Хлопці робили невидиму роботу. Адже дуже важливо було, щоб заводи, які побудували в Копачах і Дитятках, постійно давали бетонну суміш. Якби світло зникло хоча б на кілька хвилин, або якби припинилася подача води, то це могло б призвести до катастрофи. Робота виявилася небезпечною не тільки тому, що в повітрі була радіація. Розповідали, що там на кожному кроці бігали зграї вовків. Тож якщо, наприклад, потрібно було здійснювати обхід ліній, то чоловіки брали з собою якісь палиці, ріжучі та колючі предмети, бо боялися нападів хижаків», - пригадала Валентина Гоік.

 

Керівниками бригад у зоні ЧАЕС були Федір Сіренко, Владлен Алєксєєв, Олександр Бодяк, Володимир Біда, Юрій Челноков, Альфред Колотовський та Лев Черніцький.

 

lev

Лев Черніцький

 

«Умови праці там були досить важкі: 12-годинний робочий день(вахта). Фактично без перепочинку в зоні високої радіаційної активності – близько 9 рентген. Але роботу по безперебійному постачанню електроенергії до приладів та систем, які були задіяні в транспортуванні даху дна реактора, ми виконали вчасно – до 6 листопада 1986 року», -  пригадав член президії міської організації «Союз Чорнобиль України» Лев Черніцький. Він - відмінник енергетики України, ветеран праці, все своє життя пропрацював у ПАТ «Черкасиобленерго», а сьогодні хоч і перебуває на пенсії, проте досить активно відстоює права «чорнобильців» на місцевому та всеукраїнському рівні.

 

На жаль, дуже багатьох енергетиків, які побували в Чорнобилі восени 1986 року, вже немає з нами.

 

«Першим пішов із життя Федір Петрович Сіренко. Він прийшов молодим у 1964 році на підприємство, «виріс» до рівня заступника директора, очолював профспілковий комітет... Не дивно, що саме він у віці 48 років прийшов на цю вахту, і чесно кажучи, його хвороба вже скосила через 5 років, він помер у листопаді 1991 року. Коли боролися за його життя, то і кошти виділяли, і працівники складалися, і в Київ його возили. Це була найперша тяжка втрата для колективу. Але сьогодні у нас працює його син, також заступник голови профспілки», - розповіла Валентина Гоік. Вона також додала, що сьогодні підприємство  так само допомагає ліквідаторам аварії лікуватися, маючи певні зв'язки із провідними медичними закладами області. Власне, правління ПАТ «Черкасиобленерго» усі ці роки не залишається осторонь проблем «чорнобильців». Кожного року їм надають матеріальну допомогу.

 

«У нас і цьогоріч передбачені виплати не лише для пенсіонерів (їх понад 90) та для близько ста працюючих ліквідаторів аварії, а й для півсотні вдів померлих працівників. Зараз готуються відповідні накази. По 150 гривень даємо працівникам, пенсіонери отримують по 200, а вдови – по 250 гривень», - підсумувала Валентина Гоік.

 

Фото: 4bloka.com та надане Валентиною Гоік 

Поділіться з друзями: