Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


02 Бер 2015

Вікторія Волошина: «Я щаслива тому, що можу обійняти дорогих мені людей»

Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

Сьогодні щастям зі світом ділиться Вікторія Волошина. Вона щаслива тому, що має справжніх друзів, сім'ю і можливість подорожувати.

Школярці Вікторії Волошиній – 16. Подорожі й вивчення іноземних мов – це її життя. Гарний настрій дозволяє їй співати. Також Віка має неймовірну пристрасть до читання.

 

- Напевне, кожного з нас питання «Що для тебе щастя?» заводить в такий собі глухий кут. А сьогодні це питання я отримала на свою адресу і задумалася: а й справді, що для мене щастя? І чи щаслива я взагалі?

Однозначно скажу, що так, я щаслива. Я щаслива, хоч я не маю купу грошей, розкішного маєтку за містом і білого лабрадора, але я маю дещо більше - це справжні друзі, сім'я, можливість подорожувати тощо.

 

 

Звісно, як і у кожної школярки-підлітка, у Віки є багато мрій, які ще не здійснилися. Та це лише додає дівчині сил рухатися далі, прагнути до чогось. І Віка впевнена, що в найближчому майбутньому усі її мрії та бажання справдяться. Стануть запаморочливою реальністю.

 

- Отже, що для мене щастя?

Щастя - це сидіти в колі друзів десь біля вогнища, співати пісні і розуміти, що життя прекрасне завдяки таким моментам. Ти бачиш щирі усмішки близьких тобі людей, лунають улюблені пісні, тіло зігрівають обійми літа і тепле вогнище, а душу гріють ці очі, які сяють від радості.

 

Щастя - це вибратись на височезну гору, насолоджуватись краєвидом і глибоко дихати на повні груди. Щастя - це невеличкі перемоги (навчитись грати новий акорд, вивчити текст, побороти свій страх).

 

Щастя - це бачити новонародженого малюка, чути його перший сміх, дивитися у його зацікавлені очі. Щастя для мене - це йти напівпорожньою вулицею, слухати улюблену музику і насолоджуватися моментами життя.

 

Останнім часом досить часто почала знаходити красу навіть у буденних речах. Вона - у вуличках, якими я ходжу вже 16 років, я з кожним днем знаходжу щось нове і по-своєму заворожуюче.

 

Я щаслива лиш тому, що я маю змогу жити, тому, що я можу обійняти дорогих мені людей, на жаль, не всіх, але навіть тих, кого вже немає поруч, я відчуваю, я відчуваю їхню присутність у кожному промінчику сонця, і коли сонце сяє, я знаю, що вони завжди зі мною.

 

Я можу ходити, бігати, сміятися, співати, в мене є де жити. Невже це вже не є причиною бути щасливим?

 

Життя важке, але ніколи не треба хнюпитись, адже після чорного завжди настає біле.

 

Мене роблять щасливою не якісь матеріальні речі, а прості дрібнички, які, здавалось би, не значать нічого. Якісь моментики, які здатні вмить зробити мій день. Тобто звичайна усмішка перехожої людини може підняти мені настрій так, як не підніме ніяка матеріальна забаганка а-ля мобільний телефон.

 

Моє щастя складається з дрібниць, які назавжди закарбувались в моїй пам'яті. І надіюсь, що у майбутньому, коли я буду старшою, я з гордістю зможу сказати, що я щаслива.

 

 

Фото надані героїнею

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему