Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


02 Груд 2016

Вікторія Гранецька: «Щастя саме обирає людину, місце і час»

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

Вікторія Гранецька – героїня Щастя на НародUA. "Іноді треба щось віддати, аби отримати своє щастя навзамін. І тоді все складеться, як було задумано в небесній канцелярії", – розповідає вона.

Вікторія Гранецька, Вінниця. Українська письменниця. 2011 року дебютувала у прозі з романом «Мантра-омана», який отримав гран-прі Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» і викликав чималий резонанс у читацьких колах. Наступна книга — антиутопія «ТІЛО™» увійшла до шорт-листа Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2013» у номінації «Красне письменство», згодом — і до списку «80 кращих українських книжок останнього десятиліття». У вересні 2015 року вийшов «Щасливий» — третій роман письменниці, створений на основі дивовижної реальної історії, що трапилася у Вінниці. Роман нагороджено спеціальною відзнакою «Коронації слова» у почесній номінації «Гранд Романи» та опубліковано у київському видавництві «Нора-Друк».  2015 року почала писати неримовану поезію.

Що таке щастя?

…Кажуть, що кожній людині (скільки б випробувань і негараздів їй не судилося) один раз у житті має неймовірно, до безсоромності відверто пощастити. Щастя саме обирає людину, місце і час, воно може бути різним — починаючи від банального виграшу в лотерею й завершуючи народженням довгоочікуваної дитини; від несподіваного отримання спадщини з померлих родичів (про існування котрих ти навіть не здогадувався) до чудесного зцілення зі смертельної недуги; від омріяної обручки з діамантом у кілька каратів до простого усвідомлення, що тебе люблять і ніколи не покинуть, навіть якщо смерть розлучить вас…

DSC 0411_w600-h600

Щастя? Часом воно як сніг на голову, іноді й щастям його назвати неможливо, адже не раз у людських руках велике щастя розсипалося на тисячі дрібних нещасть. Це якщо повестися з ним необережно. І тоді з довгоочікуваної дитини виростає злий і самозакоханий бовдур, чудесне зцілення від однієї недуги стає симптомом інших, ще більш болючих, і цього разу вже смертельних недуг, а людина, яка просто любила тебе, зрештою йде геть, якщо постійно нагадувати їй, що твій час цінніший, ніж вона — насправді це теж маленька смерть.

А щастя приходить один-єдиний раз. Шкода, люди цього не помічають. Змарнувавши одне щастя, вони з нетерпінням очікують наступного, і дуже ображаються, коли воно обирає інших. А ще… нізащо не повірять, якщо сказати їм, що їхнє щастя вже приходило, просто вони його не вберегли. Люди часто забувають, що й вони самі можуть прийти до когось щастям. Підібрати з вулиці безпритульного пса і дати йому домівку — він усе життя цього чекав. Надіслати гроші, без яких можна обійтися, на лікування чужої хворої дитини — хтозна, раптом саме цієї суми не вистачає, аби вчасно розпочати лікування і врятувати безцінне життя? Чи подарувати комусь те найдорожче, що не можна відібрати або повернути назад — свій особистий час. Іноді треба щось віддати, аби отримати своє щастя навзамін. І тоді все складеться, як було задумано в небесній канцелярії. Це ж так просто.

А ви вже приходили до когось… щастям?

Уривок із нового роману «Дім, у котрому заблукав час»


Фото надані героїнею

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему