Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


24 Лют 2020

Віктор Крупка: "Бути щасливим – значить жити!"

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

"Просто собі живеш аж надто егоїстично: торкаєшся цього світу зором, віршами, снами, батьками, друзями", – розповідає Віктор Крупка – герой Щастя на НародUA.

Водночас дивак і звичайна людина

84868213 1052235465136437 9162843423529500672 n

Віктор Крупка – водночас дивак і звичайна людина. Його дороги сповнені творчості – тієї, від якої світ – великий, незбагненний чи маленький, власний – кожної наступної миті стає іншим. Недарма нині працює викладачем літературної творчості й історії української літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, пише вірші (друком вийшли поетичні книги «Тиха надлюбов» (2016), «Прозорі» (2017), «Химерник» (2019). Наснажується буденними звичайностями і маленькими дивами та вірить, що Бог кожному дарує завше таке очікуване щастя...

Що таке щастя?

85073277 190535078990692 4985232088803311616 n

Може, не задумуватися про щастя – це й означає бути щасливим?

Бо воно у відчуттях, таких почасти ледь вловимих, що просто собі живеш аж надто егоїстично: торкаєшся цього світу зором, віршами, снами, батьками, друзями… І розумієш, що цього тобі сьогодні-і-зараз цілком достатньо…

Чи не достатньо?

Бо ж хочеш завше більшого…

Хочеш весни, яка би перемагала й наснажувала тебе дощем, зелом, зав’яззю, щемом, любов’ю.

Хочеш тепла кімнати, де всі і все знайомі настільки, що без пояснень розумієш: тут і тільки тут з тобою живе Бог…

Хочеш повернень, бо там вогонь і вода, любисток і криниця, лелеки і зоряне небо. А найголовніше – там твоє Серце, Душа. Там – ТИ…

Хочеш дороги, яка буде збуджувати, бентежити, провокувати, додавати болю і світла. Змусить вдихнути і видихнути так, як до цього ніколи не робив.

То бути щасливим – значить жити! Значить вірити! Кожною літерою свого імені, кожним словом вранішньої і вечірньої молитви. Вірити у помислах, самостворенні і самотворенні.

 

вірити

так, як віриш воді й віриш кострищу,

наче

забув, що у тебе ніколи не було крил,

вірити

в Бога, бо він говорить до тебе тишею,

вірити,

збираючи з осінніх яблук космічний пил.

вірити

у втечі, а ще більше вірити в повернення,

вірити

у табу і надможливості сьогодні-і-зараз,

вірити

людям і в людей, плекаючи сонце у зернах,

вірити,

наче надибав на щастя, фортуну, мольфара.

вірити

і зливатися зі своєю вірою навпроти завтра,

черкаючи

і карбуючи дощові малюнки на шклі.

на долоні

випростається і розквітне не твоя троянда:

ти ж бо віддаси її птахам і оцій

землі…

 

Віктор Крупка

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему