Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


02 Черв 2017

Тетяна Іванчук: "Будьмо щасливими в будь-якому віці!"

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

"Я найщасливіша з матерів, коли біля мене мої діти", — розповідає Тетяна Іванчук — героїня Щастя на НародUA.

304652 100778303412748_1434079462_n

Тетяна Іванчук, 55 років, киянка. Голова правління Всеукраїнської творчої спілки Літературний форум, письменниця.

Що таке щастя?

Мені в житті безмежно пощастило -
До тридцяти таких солодких літ
Трьох донечок на щастя народила,
Трьох сонечок я привела на світ.
І кожен раз з дитинкою ж бо знову
Народжувалась заново, як день,
З малим клубочком втіхи і любові,
Моїх тривог, і радості, й пісень.
Вони мене навчили вдруге жити,
Із ними я себе в собі знайшла.
Мені, як сонце, світять мої діти,
Мого життя три чистих джерела!

Я цим віршем розпочинаю чи не всі свої виступи, бо це — найважливіше покликання жінки, матері — народити, годувати, бачити, як зростають твої діти, навчати, виховувати, споглядати їхнє щастя, відчувати свою значущість у їхньому житті.

Завше мало сплю, коли одна.
Сон чогось мою минає хату.
А приїдуть діти — дивина!
Всі ще ходять, а я мощусь спати.
Та мені б з дітьми порозмовлять,
Чи й нема про що поговорити?
А я сплю собі, як немовля,
І мені за маму мої діти.
Сплю так міцно, що й не бачу снів.
Знаю, чим це диво пояснити:
Я найщасливіша з матерів,
Коли біля мене мої діти.

Так писалося, коли я жила окремо від дітей. А в якийсь момент вирішила, що не хочу жити далеко від них, і перебралася до Києва. Мені минуло 55 років. Солідний вік. Але саме в такому солідному віці доля подарувала можливість розпочати життя заново, зайнятися улюбленою справою, бавити онуків, познайомитися з чудовими друзями, творчими особистостями, заприятелювати з відомими майстрами слова Наталею Дзюбенко-Мейс, Наталкою Поклад, Василем Солов’єм, Романом Кухаруком, Інною Ковальчук, Тетяною Череп-Пероганич, Ларисою Петровою, Раїсою Талалай та багатьма іншими, менш відомими, але не менш талановитими людьми. І тепер життя моє справжнє, насичене враженнями від зустрічей і спілкування, наповнене бажанням творити, писати і співати. І ніякий вік тут не стає на заваді. Будьмо щасливими у будь-якому віці!

Маю небачену розкіш —
Вірші усім дарувати:
Сонцю, травинці, небу,
Дітям, онукам, собі,
Татові, сестрам, брату,
Друзям, якщо їм треба.
Вірші — дарунок духовний,
Цінний не всім далебі.
Маю безмежну втіху —
Щиро кохатись у слові,
Пити джерельну воду
Мови дзвінких струмків.
Онукам свої маленьким
Власну співать колискову,
В пісню солодкоголосу
Свої римувати рядки.
Маю усе, що треба,
А треба зовсім небагато.
Найголовніше — родина,
Мир на вкраїнській землі.
Дай же Вам, Боже, люди,
Горя ніколи не знати!
Хай у вас щастя буде,
Здоров’я і хліб на столі!

 
Більше на цю тему