Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


03 Серп 2017

Таїсія Цибульська: "Щастя – це любити життя"

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

"Розлітається Велике Щастя, розсипається перлинами, осідає росою життєдайною у кожному дні, у кожній годині - у сході сонця, у чашці кави, у телефонному дзвінку, у посмішці, у потиску рук", – розповідає Таїсія Цибульська  – героїня Щастя на НародUA.

20370957 1587119668005282_566174652_n

Таїсія Цибульська народилася на Кропивниччині (Кіровоградщині), смт. Компаніївка. Зараз проживає в місті Кременук Полтавської області. Одружена, має двох дітей. Публікувалася в різноманітних альманахах, збірниках та дитячих журналах. Організатор та упорядник волонтерських літературних проектів «Осінь у камуфляжі» (2014 рік), «Він, Вона і війна» (2016 рік), і проекту, присвяченому пам’яті Тараса Шевченка, «Огні горять…» (2017 рік). В авторському доробку має ліричні поезії, вірші для дітей, казки та оповідання. Автор книг «Неслухняне сонечко» (вірші для дітей) та «Дорога до тебе» (поезія). Лауреат премії імені Юрія Яновського (2016 рік). Член ради Спілки літераторів «Славутич».

Що таке щастя?

Для мене Щастя, це два слова – любити життя. Любити і цінувати кожну миттєвість, адже вона – саме ця миттєвість - більше ніколи не повториться. Я – хронічно щаслива.

ЩАСТЯ

роздуми на тему

Я так і знала! Це трапилося знову! Вкотре вже обіцяю собі, що більше НІКОЛИ, НІЗАЩО, В ЖОДНОМУ РАЗІ не прийматиму участі в будь-якій лотереї! І це не просто слова! Ну не щастить мені на гроші та призи, хоч лусни! Навіть у безпрограшній лотереї мені вдається програти! Не фортунить, не щастить, не везе, не таланить!
Та проходить якийсь час, розчарування забувається і знову хочеться спробувати своє щастя.

Як там співається? "Не везе у смерті, повезе в любві"?

- Ну-ну... А ґулі від граблів не болять? (внутрішній голос).

Ану їх! Та хіба якісь ґулі можуть мене зупинити? Та коли це якісь граблі могли зупинити жінку у самому розквіті сил? Ну луснуть ще раз по лобі, то й що? Зате граблі мої власні, та ще й з рожевим бантиком! Позитив!
Закосметимо нову ґулю тональним кремом, припудримо і готово – "Я просто королева, я просто богиня"! А тепер при повній бойовій готовності йдемо шукати невловиме Щастя!

- Ага... тільки тебе воно й чекає, більше йому робити нічого! Цей товар на полицях не залежується, до того ж строк зберігання мінімальний! (внутрішній голос)

Нічого-нічого! Все не розберуть, мене чергами не налякаєш! Терпіння і ще раз терпіння! Ну і лікті, звичайно. Ану розступіться, я тут вже стояла! І ліктями їх, ліктями! А деяких, особливо впертих, і нігтями можна! А що? Нехай знають! Недарма ж три години нігті полірувала та рисочки з крапочками вимальовувала, у кращому стилі авангардизму!

- Ги-ги! Битва титанів! (внутрішній голос).

Я зараз когось гигикну! Ще трішки, ще трішечки, ще трішунічки! Ось, ось воно нарешті в моїх руках! Таке довгоочікуване, таке багатообіцяюче, таке примарно-солодке Щастя! Руки тремтять, очі "два бриліанта в три карата", серце "макарену" витанцьовує! ВІДКРИВАЮ і ... пурхнуло щось між пальцями, тенькнуло по серцю та й зникло!

- А я тобі казав, а я попереджав! (внутрішній голос)

Замовкни, бо придушу! І так кепсько. Он, здається, нова ґуля з'явилася... добре, що косметичку не забула.

P.S.

Розлітається Велике Щастя, розсипається перлинами, осідає росою життєдайною у кожному дні, у кожній годині - у сході сонця, у чашці кави, у телефонному дзвінку, у посмішці, у потиску рук. Не шукай Щастя - воно поруч.
(внутрішній голос)

 
Більше на цю тему