Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


26 Черв 2018

Світлана Ткаченко: "Почуваюся щасливою, коли можу довіряти людям"

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

"Навіть якщо людина не виправдає моїх сподівань, я переживу, бо за спиною в мене родина із абсолютно безлімітним кредитом довіри", – розповідає Світлана Ткаченко – героїня рубрики Щастя на НародUA.

 36246566 1919546051431291 4801583981625606144 n

Моє естетичне втілюється у творчості

Важко сказати, яка роль мені найрідніша. Українка, корінна киянка, щаслива жінка й мати. Три мої вищі освіти все життя переплітаються і доповнюють одна одну. Як економіст, завжди все хочу побудувати по-інженерному логічно, як психолог – по-інженерному економно. У аналіз банківської системи чи фондових ринків завжди додавала бачення психології ринку, у психологічний портрет людини – фінансову поведінку. Мрію про високу фінансову грамотність українців, яка доповнить нашу «генетичну прошивку» працьовитості й практичності, індивідуалізму й закоханості у землю, ставши основою для справжньої економічної незалежності.

Моє естетичне втілюється у творчості, що проростає то поетичною збіркою, то дизайнерським ремонтом, то художніми світлинами, то авторською вишивкою. Буває, переперчиш з дисципліною протягом дня,  а увечері витягуєш вже всилену нитку, добираєш зовсім інакший колір, щоб очі бачили різнобарв’я, і виміщаєш на тканині щось хаотичне. Коли ж навпаки, сумбур переповнює, шукаєш гармонію у впорядкуванні дрібниць.

Одним з побутових талантів вважаю любов до консервації. Щоб кожна баночка була за оригінальним рецептом. Завжди виділяю годинку на кулінарні цікавинки. Тому що видно результат роботи. Відкриваєш взимку шафку, а там італійські соуси від песто до болон’єзе, мексиканська сальса й кавказський ткемалі, молдавські лечо, грибні конфітюри і ягідні желе. Дуже люблю пригощати тим друзів, особливо тих, які не розуміють, навіщо я те роблю.

Люблю дачні посиденькі. Люблю екскурсії і подорожі. Люблю читати біографії видатних людей, вони не лише захоплюють, а й нагадують про ціну того успіху. Власні проблеми порівняно із тим здаються дріб’язком, і завжди знаходиться ідея, як вирішити складну ситуацію.

Ділитися власним всесвітом

36314165 1919546028097960 4025404492689178624 n

Відчуваю довершеність, коли тримаю немовля на руках, що потребує всієї мене; коли бачу у шкідливих витівках дитини інтелектуальну закоханість у непізнане; коли терпляче сприймаю підлітковий протест як формування незалежної особистості; коли дорослий син звертається по мамині поради щодо стосунків з дружиною; коли діти, вчиняють або говорять так само, як їх тато, бо це людина, з якою я беззаперечно хочу ділитися власним всесвітом.

Мені теоретично зрозуміло, чому інститут сім’ї зникає чи перероджується, шалена кількість розлучень поступово заміщується вільними стосунками, а течія чайлд-фрі виборює право на свій вибір без осуду ззовні. Люди налякані інформаційним тлом, що шириться на дріжджах нещасть і страхів. Спочатку бояться розчинитися у чиїйсь довірі або довіритися самому, бо це ризиковано; потім лінуються шукати компроміси і згладжувати гострі кути відносин, бо це нелегко, і жодних гарантій; потім бояться відповідальності за чиєсь життя; потім, коли природній ресурс закінчується, а соціальні обов’язки так само, як і їх відсутність, повністю поглинають сили, почуваються втомленими. Під час відпочинку прагнуть близької людини, з якою хочеться побудувати власний всесвіт, а її немає поруч. Все починалося з довіри.

Що таке щастя?

35162228 1919546114764618 7135335486465245184 n

Почуваюся щасливою, коли можу довіряти людям. Це – відчуття майбутнього, можливість планувати, мріяти, уявляти, і врешті діяти. Навіть якщо людина не виправдає моїх сподівань, я переживу, бо за спиною в мене родина із абсолютно безлімітним кредитом довіри.

Крім того, в мене є вірш з однойменною назвою, який загалом втілює моє уявлення про щастя як драматургію життя, не зважаючи на всі «дарунки долі». Ось він:

Щастя

Щастя – це жити, хоча б недовго

В країну бажань осідлавши хвилю,

В буденній роботі та видноколах,

Пірнаючи в світське та дикий вирій.

 

Щастя – якщо таланило вижить,

Лишившись на теренах ріднокраїх,

Нехай би кричати, мов дикий крижень,

Війна бо і землю, і душу крає.

 

Щастя – отримувать телеграми,

Що носить їх з неба поштар пернатий,

Коли вже немає і тата, й мами,

старіють чиїсь непотрібні дати.

 

Щастя – мов куля в хребет, що мовчки

Навіки кріпачить свинцеву спину,

Ти давиш дорожній щербет візочком

В надії зустріти свою єдину.

 

Щастя – зустрітися й не лічити,

Чи рік вам лишився, чи півстоліття,

Бо ви один одному – мед, причина,

Повітря, молитва, і сон, і ліки.

 

Щастя – померти зусиллям волі,

Спинивши завдячене долі серце,

Без лікаря, батюшки й валідолів

Одразу за нею, бо віриш вперто,

що жевріє навпіл вам подих смерті.

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему