Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


19 Лип 2019

Світлана Пшенічна: «Щастя є сенсом життя»

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

"Якщо я вже з'явилася на цьому світі, то виключно для того, щоб бути щасливою", – розповідає Світлана Пшенічна – героїня Щастя на НародUA.

Декілька разів життя починалося майже спочатку

IMG 20190706 151630

Мене звати Світлана Пшенічна. І тепер я вже впевнено можу сказати: «Я – письменниця!»

…Моє життя досить тривале і різноманітне.

Математик за освітою, освоїла декілька фахів. Вчила дітей у садку та школі, працювала в рекламі і керувала фірмовим магазином вітчизняної компанії. З чим пов'язані такі перепади? Із кардинальними змінами, що неминучі, коли відбувається випробування глобальними переїздами. Декілька разів життя починалося майже спочатку. Декілька разів – із чистого аркуша. Нове місто, нова оселя, нові навички.

Але якою б справою не займалася, я робила це по-справжньому, із любов'ю та зацікавленістю. І завжди додавала літературної нотки. Нотатки, щоденники, статті про справу, що роблю, – це природно для мене! Як і намагатися здійснювати мрії – куди ж без них!

Одна з моїх мрій – написати книжку – нещодавно стала реальністю.

Так, я її написала! Справжню, від початку і до кінця, з героями, сюжетом і хеппі-ендом! Ціна питання – всього лише декілька місяців цікавої наполегливої праці.

А потім написала ще одну – не менш справжню… й ще одну – пишу наразі! Та водночас шукаю свого видавця і, знов таки, мрію! Про наклади і про мої книжки на поличках книгарень. Та про те, що за допомогою моєї творчості наш світ хоча б трохи, але зміниться на краще!

…Отже зараз я точно знаю, що для мене є Щастя!

Що таке щастя?

IMG 20190706 143406

Чим є для мене Щастя? Звісно чим – сенсом життя!

Все просто.

Якщо я вже з'явилася на цьому світі, то виключно для того, щоб бути щасливою.

Кожного дня і кожної миті!

Навіть, коли брови зсунулися до перенісся, ніби хмари на небі – одна до одної, та за мить розпочнеться дощ зі сліз, я не вішаю носа до самої землі – лише трохи, адже впевнена – все це обов'язково мине! І знову визирне сонечко, зігріє, візьме за руку та поведе на екскурсію. По моєму життю.

Я побачу крізь світлі промені величезну квітучу галявину, а на ній – домівка з верандою, сад навколо та озеро поруч. На майданчику біля двору дітлахи – мала, малий та ще менший. Радіють розвагам та не втомлюються дивуватися світу. За малечею пильно стежить закохана пара – чоловік та його дружина. Так, це я із коханим – пліч-о-пліч, рука в руці, завжди разом – хіба то не Щастя?

Але рушимо знов.

Трохи далі дещо інша картина.

Бачу затишну, втоплену в зелені альтанку, крісло-гойдалку та себе у ньому. На колінах – невеличкий ноутбук, на обличчі – глибокий роздум, навколо – тиша. То я з творчим натхненням на пару пишу роман. Пишу книгу, герої якої живуть, начебто повним життям, так, як хочуть, але ж тільки з моєї подачі. Це ж моє володіння, моя вигадка, примха. Це суцільні пригоди та постійний їх пошук – для героїв і для себе. Це настільки захоплює, забирає в полон та наповнює! Підіймає зрання та нашіптує: «То є Щастя!».

Що ще треба для Щастя? Нагадай мені, Сонечко!

Краще ні, я сама!

Ти є Щастя!

Твій захід і твій схід – день у день. Твої промені лагідні, що пробуджують усмішку. Твоя змога попри все – сяяти та вселяти надію! Без тебе, дорогеньке, не буде нічого. Ані тої домівки з верандою, ані гойдалки у альтанці.

Отже, сяй ти, будь ласочка, пробивайся крізь хмари та грій... наші душі.

І тоді ми вже якось придумаємо, як нам бути щасливими!

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему