Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


22 Лип 2019

Світлана Чернецька: "Для щастя вистачає однієї людини"

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

"Колись, у часи, коли горіли очі, мені здавалось, що для щастя треба багато", – розповідає Світлана Чернецька – героїня Щастя на НародUA.

Я ще шукатиму себе

66206525 353059925378422 7027587001960366080 n

Хто я? Я звичайна. І мої уявлення про щастя, мабуть, звичайнісінькі.

Вихована з комплексом відмінниці, я завжди намагаюсь добре робити те, що роблю. Іноді це дає результат, і я отримую гарні пропозиції, змінюю роботу, йду по кар’єрних сходах. Дехто мені каже: ти – кар’єристка. Якби я ставила це за мету і йшла «по трупах», то так, була би нею. Але ж ні, просто в цій сфері мені добре виходить – от і працюю. В цій сфері – це в роботі, бо я була і в рекламі, і в журналістиці, і в піарі, і в івент-менеджменті. Це однозначно ще не все, я ще шукатиму себе, бо ж не можу сказати, що я займаюсь тим, про що мріяла з дитинства. Я працюю в Києві, а перед тим очолювала редакцію в Тернополі, а перед тим навчалась у виші на спеціальності, «де немає математики і державні місця», бо ж мріяла бути перекладачем, а це було лиш за великі гроші. Але в цьому житті все складається так, як має бути, тому не скаржусь. Я зараз там, де, мабуть мені і місце.

Що таке щастя?

66303857 409520653016250 2557736939839029248 n

Колись, у часи, коли горіли очі, мені здавалось, що для щастя треба багато. І здоров’я (своє і близьких), і реалізованість та успіх на роботі, і гарне хобі та багато нових доріг, і друзі, і, звісно, велика ідеальна любов. Ідеалістка, так? Знаю, зі мною важко через це. Завжди отримати все не вдавалось, але я ніколи не забувала бути вдячною за те, що маю. І одразу за взятою вершиною бігла підкорювати нову.

А недавно виявилось, що для щастя вистачає однієї людини. І ця людина може стати цілим світом. І через її призму ти підлатуєш, ремонтуєш, налагоджуєш інші сфери. І все працює, включно з рожевими єдинорогами і метеликами в животі. От тільки, коли в тебе цей цілий світ забирають, ти знову повертаєшся до пошуку щастя – яке воно і як повернути те відчуття. Неймовірно важко, бо ж якщо забрати несучу конструкцію, то дім завалиться. Ось так і тут.

В одній книзі прочитала, що щастя – це успіх, досягнутий в очікувані строки. Це кава, зварена на вогнищі в горах, коли ти про неї мріяла весь похід. Це підвищення на роботі, коли ти саме дійсно круто виклалася і відчуваєш, що заслужила, а керівництво поділяє цю думку. Це затишний вечір на балконі наодинці з книгою, коли втомилася від людей і хочеш лише бути наодинці з собою. Це коханий чоловік тоді, коли ти дозріла до серйозних стосунків, і ви можете стати одне для одного цілим світом.

Якщо той «успіх» приходить зарано – ти його не цінуєш. Кава буденна, коханий з недоліками, і ти не хочеш їх приймати, балкон холодний, книга нецікава, а підвищення – лише додаткова відповідальність.

Якщо успіх приходить запізно – ти розчарована і знизуєш плечами : «ну ок, дякую, але де ти був два роки тому (умовно кажучи)?». Або і не знизуєш. Бо ти вже звикла бути самотньою, пити гірську воду замість кави чи працювати без винагород і похвал (і без мотивації).

Як стати щасливою? Шукати цілі, ставити досяжні строки їх досягнення, досягати. Звучить як абзац з мотиваційної книги чи плану на рік від кар’єристки, правда ж? От тільки логікою однією тут не обійдешся. Треба відчувати свої бажання і мрії, і вірити в те, що колись це станеться. А це часом найскладніше завдання.

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему