Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


31 Жовт 2017

Олена Рижко: "Щастя – це спосіб життя"

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

"Щастя – це улюблене горнятко улюбленої кави, м’який халат, теплий плед, цікава книжка і дощ за вікном", – розповідає Олена Рижко – героїня Щастя на НародUA.

Олена Рижко з Києва. Поетеса, прозаїк, науковець. Член Національної спілки письменників України (2004). Має відзнаку київського міського голови (2005). Кандидатка філологічних наук (2006), доцент (2007).

Що таке щастя?

Щастя (цей «психоемоційний стан цілковитого задоволення життям і безмежної радості», як стверджує словник) у великому – сама можливість жити, бути здоровим, вільним, любити, працювати, ростити дітей, реалізувати власні таланти й радіти від реалізації талантів близьких – і в малому – бути розбудженим сонячним променем, зачаруватися ароматом квітки, усміхатися й ловити усмішки незнайомців на вулиці.

Я відчуваю щастя в мить, коли мене обіймає син, цілуючи в маківку. Проживаю цю ніжну піднесеність так само гостро, як і багато років тому, коли сама вперше так поцілувала його. Щастя – бачити мамині захоплені очі, коли розквітає нова квітка (із тих, що їй привезла я). Вдихнути аромат свіжоскошеної трави, щойно спеченого хліба, нової власної книжки. Завжди мати поряд того, кому можна без тіні сумніву сказати: «Люблю!». Але щастя – це ще й улюблене горнятко улюбленої кави, м’який халат, теплий плед, цікава книжка і дощ за вікном. Або гра світла й тіні в прохолоднім парку у спекотний день. Чи змагання з хвилями в легкий шторм. Тендітні пагінчики тюльпанів на моїм підвіконні в різдвяні дні. Щастя – це спосіб життя. Із широко розплющеними очима й видющим серцем.

Про себе

У 1992–94 рр. навчалась у Житомирському державному педагогічному інституті ім. І. Я. Франка. 1998 р. закінчила з відзнакою Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова. 1998–99 рр. – літературний редактор видавництва «Горудень» (м. Київ); 1999–2002 рр. – науковий співробітник КБ Енциклопедії Сучасної України Національної академії наук України; 2002–2008 рр. – доцент кафедри теорії та історії журналістики Київського міжнародного університету; з грудня 2008 р. – доцент кафедри журналістики Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету; з грудня 2014 р. – докторант Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Авторка монографій «Рубаї в українській поезії: від канонізованої строфи до поліжанру» (К., 2005), «Плагіат як соціальнокомунікаційне явище» (К., 2017), дослідження «Образ Міста в поезії Михайля Семенка» (К., 1999), посібників «Типові лексичні помилки у діловому мовленні» (К., 2004), «Стилістика української мови. Практикум» (К., 2008), «Практична стилістика» (К., 2013) та понад 80 наукових публікацій.

Поетичні збірки: Суїцизм // Тен-клуб. – Житомир, 1994; Любов до чорного строю. – К., 1998; В обіймах Місафір. – К., 2002; Між бажанням і вчинком. – К., 2004; Любов/Ненависть. – К., 2006.

Проза: романи «Карнавал триває» (К.: Факт, 2008. – 248 c.), «Сни» (Житомир: Рута, 2011. – 346 с.), «Ще одна історія про…» (К.: Фенікс, 2016. – 192 с.); повість «Дівчина з міста» (К.: ВЦ «Академія», 2018. – 150 с.)

Друкувалась у літературних журналах «Київ», «Сучасність», «Кур’єр Кривбасу». Брала участь у телепрограмах «…і вишите життя… Майстриня Олена Рижко» (ДТРК «Всесвітня служба “УТР”», Київ), «Хрещатик, 26» і «Час сови» (Центральний канал, Київ). Експерт літературного конкурсу «Коронація слова».

 
Більше на цю тему