Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


19 Жовт 2016

Оксана Коник: «Щастя – знати, що тебе чекають»

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

Оксана Ярославівна Коник - героїня Щастя на НародUA. "Я досі щаслива від того, що постійно відчуваю підтримку коханої людини, що досі маю можливість будь-коли приїхати до своїх батьків, я щаслива, коли щасливі мої діти, коли їм все вдається, коли у сім'ї наступають моменти повної гармонії, коли з'являється можливість подорожувати, або побути наодинці з природою, постійно відчувати дружнє плече, знати, що тебе з радістю чекають на роботі та вдома", - говорить вона.

Оксана Коник, 48 років, народилася у Львівській області, а наразі проживає у Донецькій області. Там вона працює учителем фізики та математики. Якщо з'являється вільний час - в'яже, іноді вишиває.

Що таке щастя?

Поняття "щастя" дещо змінюється протягом життя людини. Маленькою дівчинкою "щастя" знаходила у кожному сонячному дні, у сніжинках, що падали на долоньки, у повітряних кульках, у подарованій новій книзі, у казочці, яку читали на ніч, у подорожах з дідусем і бабусею, неймовірно щасливою була, коли народився братик (половина міста про це моє "щастя" знала точно).

Щасливою була, коли нарешті пішла до школи, тому що там я мала можливість частіше бачити маму. Щастя переповнювало мене, коли приготувала свою першу страву, і всім вона дуже сподобалась. Почувалася абсолютно щасливою, коли дідусь брав мене з собою на роботу: у мене було таке відчуття, що я потрапляла в інший вимір, де росли казкові рослини, можна було погладити коника, ще й покататися на ньому  А потім "щастя" на якийсь період сховалося. Не стало спочатку бабусі, потім - дідуся...

Я дуже хвилювалася за маму, сумувала за найріднішими людьми свого дитинства, тому, мабуть, і не помічало "схованок", де могло бути щастя. Але я його черпала із прочитаних книжок, із спілкування з подругами, знову ж таки - з подорожей, але тепер уже - з татом і мамою, з ровесниками. Я була щасливою від самого запаху весни у повітрі, не кажучи про те, що відкривалося очам у цю пору. Я відчувала щастя (це збереглося і до сьогодні), коли могла зробити хоч трошки щасливішою іншу людину.

Багато "щастя" пов'язано із студентськими роками, тому що саме тоді зустріла своє перше кохання, саме тоді відчула усю повноту "щастя" у танці, щастя від того, що ти таки чогось варта.

Я досі щаслива від того, що постійно відчуваю підтримку коханої людини, що досі маю можливість будь-коли приїхати до своїх батьків, я щаслива, коли щасливі мої діти, коли їм все вдається, коли у сім'ї наступають моменти повної гармонії, коли з'являється можливість подорожувати, або побути наодинці з природою, постійно відчувати дружнє плече, знати, що тебе з радістю чекають на роботі та вдома.

 

Фото надане героїнею

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему