Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


25 Лип 2016

Надія Грицак: «Щастя – це святиня душі»

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

Надія Грицак – героїня Щастя на НародUA. "Не знаю, чи щастя є на небесах, але на землі його можна народити або створити своєю уявою чи руками...", – запевняє вона.

Надія Грицак з Отинії ─ маленького мальовничого містечка, що на Івано-Франківщині . Навчалась у Коломийському педагогічному коледжі, пізніше у Прикарпатському національному університеті імені В. Стефаника. За спеціальністю соціальний педагог. На даний час у декретній відпустці. Заміжня, має двох дітей: хлопчик Богдан чотирьох років  і дівчинка Катруся, якій лише 7 місяців.

Пише вірші і каже: «Коли ти маєш, крім сім'ї свою улюблену справу, це надзвичайно чудово. Писати мені більш ніж подобається, писати  ─ це для мене як друге дихання, як двері в інший світ, де думки всідаються у свідомості, мов коти і муркотять, просячись на папір.»

Що таке щастя?

Щастя… А щастя довкола нас, лише треба вміти відчути його серцем і побачити… у сонці, яке зігріває нашу землю, у природі, яка дарує людям плоди, у теплім шелесті трав, у дощі, який цілує тебе в обличчя... Щастя ─ це святиня душі… і його можна створити своїми серцями.

Мабуть, для жінки  щастя ─ це материнство. Чути, як тебе кличуть мамою, як до тебе тягнуться маленькі ручки і бачити усмішку дитини ─ це просте і таке потрібне кожній жінці відчуття ─ бути комусь потрібною. Знати, що тебе завжди чекають дома і ти маєш куди повертатись, також є одним з інгредієнтів щастя.

Щастя ─ при будь-яких обставинах вміти залишатись людиною. Щастя, як не банально- пре-банально це звучить, кохати і бути коханою. Не знаю, чи щастя є на небесах, але на землі його можна народити або створити своєю уявою чи руками…

В асортименті дня сьогодні ─ щастя,

Багато усмішок і душевного тепла.

Найрідніший торкнеться ніжно зап'ястя.

Подумаєш: Як я раніше без нього жила?

 

В асортименті дня сьогодні ─ доброта.

Вона торкнеться кожної клітиночки обличчя.

Із поля зору зникне недавня самота.

Подумаєш: Чому я раніше похмурою була?

 

В асортименті дня сьогодні ─ міцні обійми.

Акції на різноманітні гостинці й подарунки.

Тільки на довіру й повагу акцій нема.

Лиш хто втратив їх ─ знає, яка їхня ціна.

 

***

Ти боялась комусь довіряти,

себе постійно намагалась тримати в руках.

Та попри досвід гіркий, ти хотіла знати,

Як це приємно бачити себе щоразу у його очах.

 

Ти хотіла на землі відчути щастя, як птаха

Крилами пеленала своє небо.

Ні, ти не кричала від радості, зовні

була  досить спокійна.

Лише крізь стіни твоєї душі

проростало

найніжніше

почуття.

 

Відколи ти себе пам'ятала, з тобою

раніше такого не було.

Ти як кішка, жила сама по собі,

найчастіше вечір ділила із чаєм та книгами,

а засинала десь опівночі

під ледь чутні мелодії старенького

радіо.

 

У потертий блокнотик (з обкладинки

до тебе посміхався один із

персонажів Гапчинської),

записувала різні цитати із книжок і

подальші плани на день.

Тільки, що можеш закохатися,

цього ти, на щастя,

чи, на жаль,

не передбачила.

 

І на день народження (його чи своє)

Ти подумки одного бажала:

щоб комфортно вам було разом і

щоб ваше кохання існувало

лише як оригінал,

а не чергова репродукція почуттів.

Надія Грицак


Фото надане героїнею

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему