Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


05 Лип 2019

Марія Солтис-Смирнова: "Іноді прокидаєшся вранці з відчуттям повного щастя"

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

"Слідом за кулькою жовтогарячого сонця прокидаються пташки. Вони щебечуть так радісно, що твоє щастя зростає вдесятеро", – розповідає Марія Солтис-Смирнова – героїня Щастя на НародUA.

Народилася я 37 років тому на мальовничому Прикарпатті. Де з вікна видно гори, а в лісі рахує роки зозулька. Звідти рушила до столиці "гризти граніт науки" і так туди й не повернулася. Вже майже 11 років живу на Рівненщині у місті-супутнику атомної станції. І стільки ж пишу казки для малечі. Зараз готую до друку другу книжку-казку. Окрім цього займаюся громадською діяльністю. Вже два роки очолюю ГО "МАК".

Страшенно люблю подорожувати. Навіть знайомі місця і люди часом відкривають нові емоції, дарують знайомство зі спогадами, закохують у невідому дрібничку. Дозволяють помічати щось нове у давно забутому старому. Вже кілька років щиро захоплююся живописом. Час від часу сама беру до рук пензлі і фарби та намагаюся намалювати власний світ. З картинами брала участь у двох спільних виставках (Київ та Вараш) і кількох персональних (Рівне, Івано-Франківськ, Львів).

Що таке щастя?

14330165 1367377603291494 6810320440378041562 n

Іноді прокидаєшся вранці з відчуттям повного щастя. Попереду чекає новий день. Дві руки, наче крила, розлітаються по ліжку, а вуста одягають усмішку. І вставати відразу стає легше. Сьогодні вихідний. Поспішати нема куди, і ти заварюєш у своє улюблене горнятко кави, сідаєш зручніше в крісло і спостерігаєш за світанком. Слідом за кулькою жовтогарячого сонця прокидаються пташки. Вони щебечуть так радісно, що твоє щастя зростає вдесятеро. Кухонна помічниця, мультиварка, якраз вимикається, у ній парує свіженька запіканка до сніданку всій сім'ї.

Із дитячої поважно висовується смугасте тіло сонного кота, ніби запитуючи: "Що там приготувалося?". Доні від спеки повідкривали ноги і руки. Нащо їм взагалі ті простирадла? Але так солодко сплять. І тільки тихеньке постукування в двері заставляє серце вилітати з грудей. Ти повернувся! Відрядження позаду!

Нявчик біжить наввипередки зі мною, щось розказує ще не відчиненим дверям. Він теж сумував. Відчиняєш і ховаєшся в найтепліші у світі обійми. Підіймаєш очі і бачиш в інших… Щастя.

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему