Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


07 Лют 2017

Маргарита Шевернога: «Щастя – це відкривати серце людям»

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

Маргарита Шевернога – героїня Щастя на НародUA. "Бути щасливою дуже легко. Просто потрібно відпустити себе на волю! Робити те, що приносить задоволення", – розповідає вона.

Маргарита Шевернога (в дівоцтві Каменєва), 41 рік. Живе в Кам’янці-Подільському Хмельницької області, працює вчителем української мови та літератури в невеличкій сільській школі. Захоплення: туризм (щороку сплавляється з родиною Дністром на гумових човнах), подорожі, література. Тобто, літературні фестивалі – щасливе поєднання обох її захоплень.

Авторка трьох поетичних збірок, двох книжок перекладів з російської, новел і оповідань, літературних рецензій. Упорядник і редактор колективних збірок і альманахів. Організатор просвітницьких і літературних заходів у Хмельницькому та області. Позаштатний кореспондент кількох часописів.

Що таке щастя?

Бути щасливою дуже легко. Просто потрібно відпустити себе на волю! Робити те, що приносить задоволення. Або знаходити позитив у тому, що мусиш робити – і робити це з радістю!

Я щаслива! У мене гарна родина: чоловік, син, батьки, брати і сестри, племінники і навіть онучка – і всі ми любимо і підтримуємо один одного. Лише цього достатньо для щастя! А у мене ще улюблена робота: коли я бачу усміхнені обличчя своїх учнів, розумію, що потрібна їм, і дякую Богу за правильний вибір професії. Щиро кажучи, я не збиралась бути вчителькою. Мріяла стати журналісткою і об’їздити весь світ. Але так сталось, що, замість столиці, живу в селі, працюю в школі – і зовсім про це не шкодую. Щоранку біжу на роботу, бо там на мене чекають. Хіба це не щастя?

Щастя – говорити те, що хочеш сказати. Відкривати своє серце людям, відчиняти вікна і двері, руйнувати кордони й заборони. Щастя – бути собою! Дозволити собі жити тут і зараз, нічого не відкладаючи на потім. Не поспішати – і скрізь встигати! Віддатися нестримній течії життя і всотувати найменші дрібнички, аби потім народити диво!

У моєму житті були чорні дні, але саме вони дали змогу побачити сяйво. Зараз я багато подорожую, знайомлюся з людьми – цікавими, неповторними. І кожний мій день не схожий на попередній. Щодня нові відкриття, почуття, враження… Лиш єдине незмінне – кохання мого чоловіка. Оце і є щастя!

 

Фото надане героїнею

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему