Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


17 Січ 2020

Леся Зузук: "Я приймаю своє щастя таким, яким його відчуваю"

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

"Щастя – це могти. Любити, відчувати, дарувати і приймати", – розповідає Леся Зузук – героїня Щастя на НародUA.

83082564 1022705514789121 1416744217270550528 n

Мене звати Леся. Я народилася в Коломиї, проте відразу опинилася у Франківську. Дідусь, тато і мама – фармацевти. Тож я також стала фармацевтом. А точніше – провізором. Я люблю свою професію за можливість знайомитися і спілкуватися з цікавими людьми, а ще за постійне оновлення знань. Це та професія, яка змушує передбачати, аналізувати і дуже часто ризикувати. І все це заради збереження здоров'я людей.  

Моє найвірніше і найдовше хобі – це писати. Обожнюю прозу. Хоча і вірші теж часто пишуться самі. Буває, подруга показує свою свіженьку картину, а я вже "бачу" історію і швиденько, щоб вона не відлетіла, записую її на першому ліпшому листку. Люблю писати від руки. Бо мені дуже подобається мій почерк.

Торік я стала ведучою трансформаційної гри і тепер у мене ще одне захоплення.

Маю двох синів, які надихають і приносять море радості.

Мрію про мир. Пишу новели та казки і думаю, що видам свою збірку. Тому, що українську літературу треба популяризувати. Сама з задоволенням читаю українських авторів. І радію кожному новому виданню.

Що таке щастя?

58375256 377840962813798 6204346967951147008 n

Коли у мене народилася перша дитина і абсолютно нове життя ледь не накрило мене депресією, я пожалілася своїй далекій подрузі, що все якось не так, як я уявляла... Побутові умови не ті, я не та, чоловік, для якого я і наш малюк були як сніг серед літа, не розуміє чого я хочу і ще багато чого не так... Настя уважно мене вислухала і сказала: "Ти не уявляєш, яка ти зараз щаслива!". Я навіть не знайшла слів, щоб заперечити. Її слова якось так гостро врізались мені в свідомість, що я більше не могла "страждати". Мені конче треба було зловити те щастя за руку і помістити в своє серце. Надовго. Назавжди.

Тим часом щастя множилось. Несподівано я завагітніла вдруге. Знову був непростий час для нашої сім'ї. Але я вже знала: щастя – це те, що я хочу відчувати. І воно в тих дрібницях, які не вимірюються жодними еквівалентами. Сьогодні це голосний дитячий сміх чи перші дитячі кроки, завтра це яскраве сонце і перисті хмаринки чи горнятко теплої кави в улюбленій кав'ярні.

Щастя – це здійснені мрії. Вони іноді не зовсім вчасно приходять. Але не радіти тому, чого хотілося ще маленькою дівчинкою, просто не можливо. Щастя – це дякувати. Чим більше причин для вдячності, тим ширшою стає душа, а за нею й усмішка. Щастя – це подарунок. І лише я вирішую приймати його, чи ні.  

Щастя – це несподіванка. Його неможливо передбачити, як і неможливо відгадати, в який точно час воно прийде. Але точно можна  радіти кожному випадку, як новій можливості стати кращою, мудрішою, сміливішою.

Щастя – це таємниця. Доля щодня змушує розв'язувати складі задачі. І не знати чогось насправді чудесно. Адже тільки незвідане змушує думати, діяти, творити...  

Щастя – це тиша. По-справжньому щасливою я відчула себе тоді, коли зрозуміла, що мені дуже добре наодинці з собою. Що мені не треба подобатися всім. І всім казати "Привіт!". Якщо я можу радіти сама собі, то мені точно не буде сумно з кимось.

Щастя – це дивитися високо в небо і відчувати себе важливою частиною великого світу. І ніколи не применшувати свою вагомість.

Щастя – це могти. Любити, відчувати, дарувати і приймати.

Сьогодні я приймаю своє щастя таким, яким його відчуваю. І дозволяю йому ділитися на безліч частинок. Тому, що воно самовідновне.

 

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему