Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


24 Січ 2017

Ксенія Медвідь: «Щастя – це оте дитяче відчуття, коли несешся з повітряною кулею, кудись ген до зоряних світів»

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

Ксенія Медвідь – героїня Щастя на НародUA. "Мене осяяло щастя. Мене обійняли дбайливі руки щастя", – розповідає вона.

Ксенія-Олександра Медвідь народилася у місті Лейбціг (Німеччина). Проживає у Рівному. Працює майстром народної творчості МБК Рівного. Автор двох поетичних книг.

Що таке щастя?

Сьогодні я відчула протоЩастя... Оте дитяче відчуття, коли несешся з повітряною кулею, кудись ген до зоряних світів. Мій Ікар сьогодні полетів, тримаючи у долоньці оті чарівні кульки...

Усе свідоме життя моє щастя було тотожне коханню. Життя минало вулицями володіння чиїмсь серцем. Серцем, у якому можна було написати моє ім'я і поставити копірайт... Та це щастя завжди тривало миті... Більшість часу це були медитативні сидіння біля телефону. Увесь сенс був у дзвінках, як прояві кохання. Розпач ховався тоді у вірші, а творіння іграшок давало можливість не з'їхати з глузду від самотності. Цієї урбаністичної Голгофи, чаша якої не оминала вперто...

Але певно життя - це такий шулер, який у найтемніший час підкидає до твоїх карт джокера і наполягає, щоб ти відігрався від смутку, депресіі, абулії, апатії і самоприречення...

Тобто мене осяяло щастя. Мене обійняли дбайливі руки щастя. Найголовніше - це затишок і приголублення. Найголовніше - це твій погляд, що так ніжно соромиться. Найголовніше, що я не прив'язую моє серце до твого. Вони просто разом б'ються на широкому небі мого життя.

Щастя для мене - знати, що ти є. Знати, що усередині розгорнувся якийсь незнаний до сьогодні всесвіт. Я тепер можу радіти і творити щасливі вірші чи казки. Третя книжка буде твоєю, як і моє серце, що літає, тримаючись за чарівні кульки Щастя:)

BRhu4yDWBuU

протощастя

останнім часом було важко говорити чи пак писати про щастя

втілити його у якусь конкретну форму

щастя було подібним до ікарових крил

мрією

проте не втіленням

сьогодні прийшли до мого дому книжки

моя друга збірка "ОМ"

і кохання

кохання ім'я якого щастя

затишне

тридцять років серце тинялося вулицями захоплень

тобто щастя відчувалося від володіння чиїмсь серцем

це приносило бурі і вірші

книжки і сльози

розпач до розпачу через розпач від розпачу

щастя було хитким

і трималося за вчасні телефонні дзвінки

за ілюзію присутності

присутності у рамках даного життя

певно у поетів поняття щастя та кохання тотожні

відмежувати їх одне від одного неможливо

сьогодні моє щастя змінило ім'я

воно стало схожим на веселу дитячу кульку

яка несе у небеса

яка радує

і ти такий щасливий несешся разом з нею

щастя стало і миттю і вічністю

водночас

без чекання дзвінків

без творення сценаріїв

без гіпотез щодо кожного спільного слова і подіі

я просто дивлюся у твої очі

засинаю відчуваючи серцем твою присутність

і тому я вперше справді щаслива

дякую тобі

вкотре дякую тобі моє протощастя

ксенія медвідь©

 

Фото надані героїнею

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему