Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


02 Вер 2016

Ксенія Кава: «Моє щастя – клаптикова ковдра»

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

Ксенія Кава – героїня Щастя на НародUA. "Ми гребемо щастя у кишені, які за іронією долі повсякчас бувають дірявими, всотуємо його у легені, роблячи гігантські запаморочливі подихи, хапаємо з прилавків, коли Доля, сміючись з нас, робить черговий розпродаж", – розповідає вона.

Ксенія Кава (справжнє  ім’я – Оксана Крикунова), 24 роки, місто Харків. Займається організацією курсів, майстер-класів і виставок з декоративно-ужиткового мистецтва. Захоплюється танцями, візажем, хенмейдом, переглядом артхаус-фільмів, інколи пише вірші. Постійно знаходиться в процесі самовдосконалення, естетизує навколишню дійсність...

Що таке щастя?

Подекуди здається, що життя слизьким равликом повзе крізь піщану нескінченність, а інколи, – що воно велетенський космічний корабель, який борознить простір Усесвіту зі швидкістю світла. Так чи інакше, у статиці чи динаміці, під музику, що лунає з програвачів, під суворим наглядом блідих стін чи то синьооких небес ми власноруч креслимо синусоїдну криву. Кожен свою. Наші формули – суто унікальні, адже щастя не є константою. Відтак, щастя – це мінімум, необхідний нам для існування. Ми гребемо щастя у кишені, які за іронією долі повсякчас бувають дірявими, всотуємо його у легені, роблячи гігантські запаморочливі подихи, хапаємо з прилавків, коли Доля, сміючись з нас, робить черговий розпродаж.

Я давно загубила приладдя необхідне для креслення, тому малюю свою синусоїду кольоровими фарбами. Моє щастя – то, напевно, клаптикова ковдра, виготовлена у техніці печворку. Загортаючись у неї під час лютневих стуж, я йду по купинах свого життя і розвіюю міф про власну виключність, який тане разом із залишками снігу у березні. Воно зіткане з абстракцій і посмішок, емоцій і почуттів, гарячих дотиків і пульсуючих вен. Моє щастя – ірраціональна суміш з дитячих мрій і дорослих цілей. Моє щастя – це ті, хто поруч, ті, кого життя сіє решетом, залишаючи лише справжніх і щирих. Кожен день я беру до рук пензля і малюю свою криву: червоний, помаранчевий, жовтий…

 

Фото надане героїнею

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему