Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


16 Лист 2017

Ірина Небеленчук і її митєвості справжнісінького щастя

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

«Усім тим я щаслива. І ніхто у мене того щастя не відбере… Тож бажаю і вам хапати миттєвості справжнісінького щастя й купатися у його хвилях!», — говорить Ірина Небеленчук – героїня рубрики «Щастя» на НародUA.

Щастя

Ірина Небеленчук — педагог, науковець, поетеса. Народилася в смт Новгородці Кіровоградської області. У 1991 році закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О.С. Пушкіна. Працювала в загальноосвітніх закладах України. Кандидат педагогічних наук (2011). З 2011 року - старший викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського».

Авторка низки поетичних збірок, а також понад 100 наукових і науково-методичних праць з методики викладання української й зарубіжної літератур. Учасниця народного мистецько-історичного фестивалю поезії та пісні «Українські передзвони» (2017), дипломант конкурсу-проекту „Шевченко єднає народи” (2017).

Що таке щастя?

Не одна людина ставила собі це запитання, а знайти відповіді багато із них так і не змогли. Не одна людина в пошуках щастя долала доволі значні відстані, так і не знайшовши його. Повертаючись в рідну домівку, людина помічала ті речі, котрі невидимі були їй, коли вона знаходилася у стані щастя – промінь сонця, голубінь неба, шумовиння хвиль.

Скільки у світі людей, скільки й уявлень про щастя. У кожного воно своє. Інколи доводиться чути співчутливі роздуми вболівальників на мою адресу: бідолашна – нема чоловіка, як ти живеш – недостатньо грошей, важко, мабуть, – немає батьків і тому подібне. А це життя. У ньому, зокрема для чесної та порядної людини, не буває легкої дороги. І якщо і буває важко, то тільки тому, щоб ми стали сильнішими, щоб навчилися долати труднощі, щоб не звертали з обраного шляху. А ще, щоб навчилися цінувати життя, кожну його хвилину і неповторну мить. Тому я ЩАСЛИВА.

Щастя – бути оточеною любов᾿ю батьків, дідуся із бабусею, котрі передали мені найкращі людські риси людини. І щастя, що я можу передати ту любов іншим. Щастя, коли можу хоча б чимось допомогти людині. І від того щаслива несказанно, бачачи не просто радість в очах іншого, а справжнісіньке щастя. Щастя – бачити усміхнене личко дитинки, її простягнуті рученятка для обіймів і слова: «Мамочко, я тебе люблю. Ти у мене найкраща у світі». Щастя – бачити людей здоровими, усміхненими й життєрадісними. Щастя – можу спілкуватися з прекрасними людьми, котрі, мов магнітом, притягують до себе. Щастя – навчатися в них мудрості. Щастя – поряд чудові люди, котрі радять, допомагають, підказують і «розмальовують» життя різними яскравими барвами – щирими усмішками, теплим поглядом, лагідними словами, хлюпнувши крапелиночки радості, що розливаються в душі струмочком Щастя.

І щастя, що пишу вірші і дарую їх людям, і щастя, коли мої вірші знаходять відгуки у серцях людей.

Давньокитайський мислитель Конфуцій, визначаючи життєвий шлях людини, зазначав: «Щастя – це коли тебе розуміють, велике щастя – це коли тебе люблять, справжнє щастя – це коли любиш ти». Я люблю людей, а тому щаслива, і вони люблять мене. Я люблю допомагати людям, а тому щаслива, і вони люблять мене. Я люблю приносити радість іншим і з того радію, мов дитя, плескаючи в долоні.

А росяні літні світанки? А травневі солов᾿їні трелі? А серпневий зорепад? А осіння позолота? Хіба це не щастя? Можливість бачити, чути, ходити, дихати, відчувати – це і є щастя. Щастя – саме життя і його неповторні картини.

Усім тим я щаслива. І ніхто у мене того щастя не відбере. Щаслива!!! Тож бажаю і вам хапати миттєвості справжнісінького щастя та купатися у його хвилях!

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему