"Я живу життям, про яке мріяла, завдяки тому, що стала щаслива тим, що в мене було, і тим, що ніщо не перешкоджає мені дійти до своєї мети", – розповідає Ірина Бобик – героїня Щастя на НародUA.
Ірина Бобик — молода львівська письменниця родом із шахтарського Червонограда. Філологиня, художниця, пекарка, книжковий фанатик, музичний маніяк, жабка-мандрівниця. Авторка збірки оповідок в PDF-форматі «Художниця», активна учасниця читань у Львові, Франківську, літсцен різних фестивалів.
Ще коли була шмаркатим підлітком, спала мені на думку чудова ідея – в моменти, коли треба було загадувати бажання, прохала у Всесвіту саме його - щастя, розумно міркуючи, що це включатиме все, що мені хотілось тоді: більше волі, грошенят, зовнішньої привабливості. Я думала, що, отримавши все це, буду щаслива. Типова помилка. Хоч Всесвіт був милостивим до мене і дав мені все, але опісля. Спершу він дав мені це Почуття – почуття Щастя, легке і летке, чудесне і сяйливе. Воно не залежить від того, що маєш, воно залежить від того, як ти до цього ставишся – хоч як це банально, це так. Я полюбила нестачу в мене чогось через те, що маю нагоду долати це, досягати цього і – відчувати від цього насолоду. В дорогу до чогось свого омріяного якраз найкраще брати це Почуття. Зараз я живу життям, про яке мріяла, завдяки тому, що стала щаслива тим, що в мене було, і тим, що ніщо не перешкоджає мені дійти до своєї мети.
