Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


30 Трав 2018

Елліна Бреславська: "Щастя – це досягнення цілковитої гармонії"

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

"Відчуття щастя у мене з’являється лише тоді, коли відчувається присутність потрібної людини поруч, а також під час творчого процесу. Працюють обидва чинники однаково: тоді я справжня", – розповідає Елліна Бреславська – героїня рубрики Людина на НародUA.

Діти емоцій і надзвичайного почуття любові

Мене звати Еліна. Так сталося, що мало хто знає, скільки літер «л»  у моєму йменні і яке в мене справжнє прізвище. Творчій людині завжди потрібен якийсь псевдонім, тому для всіх я – Елліна Бреславська.

Живу я на півдні України, у Миколаєві. Вчуся на українського філолога. Мене завжди цікавила мова на усіх її рівнях, тому чим більше я заглиблююсь у ці знання, тим мені стає цікавіше рухатись далі у цьому напрямі. Філологи оперують усіма рівнями мови, через що спеціальність допомагає мені у творчості. Я пишу вірші та есе. Усі вони – діти емоцій і надзвичайного почуття любові. І, як усі діти для своїх батьків, вони роблять мене щасливою.

Колись я навіть видам збірку, проте це поки що лише плани на майбутнє.

Що таке щастя?

[щодня запитуючи себе про те, чи відчуваю себе щасливою, я просто не знаходила відповіді]

33778464 1611480752307582 6179305921341030400 n

Мабуть, кожен хоча б раз задавав собі це питання. Проте для відповіді треба спочатку окреслити для себе поняття «щастя», яке є суперечливим, складним та суто індивідуальним. До сімнадцятирічного віку я не могла абсолютно точно визначитися із критеріями, які у поєднанні становили б відчуття щастя. Довго перебуваючи у пошуках себе і своїх міркувань з цього приводу, я спілкувалася із різними людьми, які наштовхували мене на правильний шлях до розв’язання цієї загадки. Клубок заплутувався, розплутувався, як і думки в моїй голові. Аж поки не дійшло до повного усвідомлення того факту, що саме у поєднанні і прихована відповідь на моє запитання.

Для мене щастя – це досягнення цілковитої гармонії. Гармонія – це розмірений стан, коли душа, розум і тіло співіснують і прямують до чогось одного у поєднанні між собою. У літературознавстві гармонія - естетична категорія, яка виражає співмірність, взаємозв’язок елементів будь-якого явища, які в певній системі становлять цілісність, що має естетичну цінність. Погодьтеся, цю дефініцію можна легко спроектувати на людське життя: душу, розум і тіло вважати за елементи системи (а саме підсвідомості), що у цілісному поєднанні становлять естетичну цінність у житті людини. Хіба не кожний з нас уявляє ідеальне життя як красиву картинку, без подряпинок і зайвих мазків фарби на полотні? Тоді усі ж ми трохи естети, чи не так?

За даними соціального опитування ВЦІОМ, три чверті людства відчувають себе щасливими. А решта просто не п’є. Звісно, жарти жартами, але слід таки звернутись до статистики. В Україні себе щасливими за соціальним опитуванням, проведеним КМІС, вважають лише 43%  мешканців. За отриманими даними, для більшості осіб щастям є досягнення певного статусу у суспільстві. Себто важливу роль у цьому відіграє бажання відчути себе важливим для світу, або принаймні певного кола людей. У цьому теж є певна гармонія: бути лідером для когось означає бути поміркованою, успішною і цілеспрямованою людиною, мати певні життєві орієнтири і прямувати до своєї мети. Зважаючи на вищевикладене, не всім вдається бути лідерами, тому Україна посіла 41 місце у рейтингу щасливих країн.

Насправді, я дуже рідко відчуваю себе щасливою через те, що найчастіше мої дії є різкими, неочікуваними і спонтанними. Взагалі надзвичайно важко зібрати себе докупи через те, що думка випереджає відповідь і миттєво зникає в потаємних коридорах підсвідомості в той час, коли дія випереджає все.

Багато знайомих вважають мене дивною, неординарною особою через мої несподівані рішення, а також невідповідність між картинкою та істинним Я. Сьогодні ця мила дитинка хоче присвятити себе науці і пише статтю, використовуючи лексику, яку важко зрозуміти пересічним перехожим, а завтра каже, що хоче податися в мандри і взагалі нащо їй ця філологія. На перший погляд непроста і взагалі відійдіть на безпечну дистанцію, аби не зачепило під час чергового вибуху, а насправді така проста, меланхолійна і крихка [хоча це не точно]. Певною мірою, це все добре, тому що поруч залишаються лише ті, які здатні рухатись у такому темпі зі мною далі. Всі вони сильні, їх не лякає непостійність, швидка зміна напряму подальшого шляху тощо. Саме моє оточення допомагає мені скерувати весь цей потік у потрібне русло, досягти згоди із собою, а, значить, відчути гармонійне поєднання між розумом, духовним началом і тілом.

33677172 1611480705640920 4449187361007337472 n

Отож, можна говорити про те, що відчуття щастя у мене з’являється лише тоді, коли відчувається присутність потрібної людини поруч, а також під час творчого процесу. Працюють обидва чинники однаково: тоді я справжня. Навіть найбільш серйозні проблеми ховаються у далекий-далекий ящик і замикаються на найнадійніші замки. Думки і почуття оголені, просторі, неосяжні і вільні. Такі ж вільні, як птахи, які летять на Схід. А там тепло, затишно. Перезимувати, щоб вижити, і летіти назад, у реальність, де уже б із місяць як мали розквітнути абрикоси, а насправді тільки починає потроху танути сніг.

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему