Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


02 Лип 2019

Андрій Меленчук: «Ви не зобов'язані бути щасливими»

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

"І ось вони, дороги до щастя, по яких ти намагаєшся іти. Ти запинаєшся щокроку, з усіх сил пробуєш переконати себе, що своє щастя потрібно заслужити", – розповідає Андрій Меленчук – герой Щастя на НародUA.

 65934196 838245619879380 3792455705756172288 n

 

Андрій Меленчук, м. Львів. Актор театру «Живаго»

 

Я шукаю істину у філософії та містиці

Я? Я ніхто. Ніщо із того, що я зробив чи зроблю саме по собі не скаже про мене й фракції того, чим я є.

Я закінчив поліграфічний коледж на механіка, і ця спецільність не могла би бути ше більш віддаленою від того, що мене насправді цікавить. Я вчусь на мистецтвознавця, розуміючи, що не знайду цьому прямого застосування. Я виступаю за чіткість висловлення та критичне мислення у текстах, які пишу, прекрасно розуміючи незграбність синтаксису як передачі... хоча би чого-небудь. Я шукаю істину у філософії та містиці, усвідомлюючи, що я ніколи не дізнаюсь, чи це не просто психоз і втіха для емоційно слабких. Я пишу напівримовані невротичні штуки, які більшість назвала би віршами, знаючи, що вони ніколи адекватно не передадуть мій стан.

Хто я? Ніхто. Того роду ніхто, одне з найбільших прагнень якого приволікти увагу до своєї відсутності.

Що таке щастя?

Щастя полягає в усвідомленні того, що щастя не існує. Ось цей стан, про який можна вичитати у кожній другій книзі, побачити у кожному фільмі, майже у кожній грі. Щастя! Змальований як ейфорія, відчуття безмежної сили, посмішки, що не злазить з обличчя. Усе раптом прекрасне, усе хочеться робити, усі люди - рідні, усім хочеться віддати власну сорочку, жаль однієї на усіх не вистачить. До цього ж слід прагнути, правда? Впахувати щодня, робити неприємні речі, тому що кажуть, що вони корисні, відсувати гнів у сторону, тому що від нього втрачають друзів, укласти шлюб - адже як можна бути щасливим без кохання(?), поїхати на море за кордон. Провести усе життя у цукрових кайданах.

Чи може забити на усе це та займатися саморозвитком, розкрити внутрішній геній та зробити щось, що дійсно помітять, бути рушієм якоїсь області людського існування, помираючи із відчуттям не до кінця вдоволеного его, аби через половину століття твоє ім'я знали лише пару людей? Чи може піти у спіритуальні практики, хоч в монастир, хоч в йоги, хоч в маги, ризикуючи спалити життя заради того, що існує лише у власній голові і стати уособленням безликості?

І ось вони дороги до щастя, по яких ти намагаєшся іти. Ти запинаєшся щокроку, з усіх сил пробуєш переконати себе, що своє щастя потрібно заслужити - і ось, я вже йду, я йду його заробляти! Ну чому у мене не виходить, невже я чимось гірший за своїх друзів, що завжди усміхнені на аватарках?.. Ось скоро я стану щасливим... потрібно тільки змусити себе прочитати цю статтю, аби звикнути читати статті, бо нещастя ж від неробства... о Боже, я ніколи не буду щасливим!..

І ось воно. Момент спасіння. Момент втіхи. Ви не зобов'язані бути щасливими. Живіть вільно.

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему