Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


28 Черв 2014

Альона Озерова: «Кожен має своє щастя і це беззаперечний факт»

Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

На думку нашої героїні Альони Озерової, щастя – це чаша радісних емоцій, що знаходиться у нашому серці. Сьогодні Альона запевняє, що омріяним щастям для усіх українців є мир і гармонія на нашій землі!

Альона Озерова, 20 років, – філолог української мови.

 

Кожен має своє щастя і це беззаперечний факт. Моє щастя – бачити рідних поруч здоровими і усміхненими, жити, дихати, насолоджуватися життям... Чи хтось звертав увагу на небесні барви? Переливи від бірюзи  до лазариту, від волошкового до перваншу, від кардиналу і помаранчу до аметисту, гліцинії, геліотропу та індиго. Щастя не бачити, щастя помічати. Маленька квітка загубилася серед поля, то незабудка. Хто її помітить? Хто зірве у букет? А чи знаєте ви, що зірвавши вона зів'яне у долонях зовсім швидко, то не тендітніша вона от троянди, якою захоплюється увесь світ?

Щастя не бачити, щастя помічати...

Коли нам важко, сумно, самотньо, печально – хочеться усамітнення. Йдеш на природу, у ліс, на галявину, в парк і тоді починаєш помічати ледь помітну травинку, червоне сонечко, що так безтурботно повзає біля тебе. Подумки заздриш тій маленькій комасі, котра не має таких великих проблем, які маємо ми. З іншого боку, у моменти нашої радості, стаємо сліпими і не бачимо ні навколишньої краси, ні того малого червоного сонечка, яке не підозрюючи про наше наближення, мирно переповзає дорогу. Невже задля того, аби бачити, маємо бути нещасними?

 

Я давно помітила одну річ, коли щасливий – хочеться кричати про це усьому світові, заглядати у кожну шпарину і кричати, кричати, кричати: «Я Щаслива!!!». А цього робити не можна. Мені здається, що щастя – це чаша радісних емоцій, що знаходиться у нашому серці. Коли розповідаємо про  подію, яка мала місце у нашому житті і котра принесла заряд позитиву – ми ділимося з оточуючими вмістом тої чаші і зовсім скоро вона стає порожньою. Починаєш відчувати себе спустошеним.

 

Лише тепер починаю розуміти слова отих інколи дурних дівчат з конкурсу краси: «Я за мир у світі!». Коли це стосується тебе – стає страшно. Буває час, коли нам усього замало. І одного немає, і інше не таке. Поступово народжується заздрість...

Думаю, що відчуття миру у серці, цілковитої гармонії і мир, перш за все, у твоїй країні і є тим самим омріяним щастям.

 

 

Фото надане Альоною Озеровою

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему