Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


04 Трав 2015

Альона Гейкіна: «Щастя щодня різне»

Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

«Завтра я піду на пошуки нового щастя і неодмінно зловлю своє. Це буде мій власний вид – автентичний і неповторний», - по-романтичному каже студентка Альона Гейкіна. Дівчина знаходить своє щастя у найзвичніших речах: зелених очах коханого та у каві, звареній кращою подругою.

Альоні Гейкіній – 20 років, дівчина навчається на філолога, вивчає іноземні мови. Окрім цього, студентка малює фарбами. Мовляв, так заспокоює нерви. Мріє досконало оволодіти нелегким ремеслом фотографа, аби, за словами дівчини, «не просто натискати на кнопку «шедевр», а ловити миті життя, перетворюючи їх на мистецтво». Деякими своїми роботами Альона поділилася і з НародUA.

4564674vgtrhrth

Що таке щастя?

- За свої 20 років я ніколи не задумувалася, що таке щастя. Але рано чи пізно твоя свідомість шукає власне пояснення цього феномену. Ось що надумала моя.

 

Щастя щодня різне. Зранку ми ступаємо босими ногами у новий день: жаркий чи холодний, сніжний чи дощовий, сумний чи веселий. Разом з ним прокидається наше власне щастя.

Вчора я знайшла його у зелених очах коханого: сумних та втомлених, але яскравих, як сама весна.

Я бачу своє щастя в його словах, які щодня наповнюють мене щирістю і добротою. Одного разу я сказала йому, що щаслива, проте не змогла знайти відповідь на питання "чому?" і "що саме ти відчуваєш?". Все, що змогла вимовити моя свідомість, керуючись раціональним та чуттєвим, було: "Не знаю, я просто щаслива і все!"

 

Сьогодні я зрозуміла дещо інше, те, що ніколи раніше не спадало на думку. Сьогоднішнє щастя я вдихнула з ароматом кави, яку зварила моя найкраща подруга. Вона живе дуже-дуже далеко і досі ніхто не може переконати мене в тому, що інтернет творить чудеса. Ні! Скайп – це щастя для малих і великих компаній та одногрупників без домашнього завдання. А своє я зустріла в аеропорту. Дивно так. Спочатку літак стає твоєю найбільшою радістю, а потім – сірим смутком. Знову вона ходить по чужих землях, а я старанно бережу тут наше дитинство.

 

І, що найважливіше, - завтра я піду на пошуки нового щастя і неодмінно зловлю своє. Це буде мій власний вид – автентичний і неповторний.

Я створю його сама: зварю, вимовлю, обійму чи намалюю.

Сучасні люди не цінують того, що мають. І йдеться зовсім не про чудеса технічного прогресу. Ми не цінуємо емоцій, власних почуттів і стосунків.

Повірте! Кожен з нас носить своє щастя у кишені, проте вперто доводить, що його не існує. Тому я б хотіла Вас всіх попросити: зазирніть у власне життя! Пригорніть, подзвоніть, напишіть, прийдіть! У цьому величезному світі десь б'ється серце вашого щастя. І ви обов'язково відчуєте його, зазирнувши у ті самі споріднені очі.

 

 

Фото надані героїнею

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему