Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


22 Січ 2019

Алевтіна Шавлач: "Щастя – це можливість бачити красу, жити в гармонії зі світом"

Автор 
Читайте більше в рубриці Щастя: люди
 

"Насправді щастя в дрібницях", – переконана Алевтіна Шавлач – героїня рубрики Щастя на НародUA.

Завжди вважала себе щасливою людиною

50072424 1213311985492984 7420659075995664384 n

Мене звати Алевтіна Шавлач. Народилася та виросла в чудовому місті Хмельницький, але живу в Києві. За плечима маю три освіти (фінанси, дизайн мистецтв, психологія), встигла змінити неабияку кількість місць роботи (від викладача до танцівниці go-go та манекенниці), але на даний час працюю цифровим художником у сфері розробки комп’ютерних ігор.

Маю дві видані книги: психологічний трилер «У полоні болю» та повість для молодших підлітків на тему булінгу «Пампуха».

Завжди вважала себе щасливою людиною. У мене було щасливе дитинство. Я виросла в повній люблячій сім'ї. Батьки завжди підтримували мене, всіляко заохочували розвиток моїх талантів. Ми часто проводили час разом. Мій батько – завзятий рибалка. З травня по вересень він майже кожні вихідні виїздив за місто порибалити з друзями і зазвичай брав мене із собою. А з настанням осені ми з родиною часто вибиралися по гриби. Досі з неабияким теплом згадую ті чудесні часи: гумові чоботи, лозяні кошики, багаття, а на шляху додому старша сестра дозволяла мені слухати мою музику. В салоні авто завжди було так затишно, наче то наша друга маленька хатинка!

Що таке щастя?

50007544 311314382830646 2412083195693498368 n

Якби мене запитали, що таке щастя, коли я щойно закінчила школу, я б, не вагаючись, відповіла, що це передусім свобода. Зараз же відповім на це запитання трохи інакше: щастя – це можливість бути собою, але таки так, свобода для цього надзвичайно важлива. Причому не лише «зовнішня», а й «внутрішня». Тобто та, на котру ми зазвичай орієнтуємось, коли потрібно прийняти важливе рішення абощо.

Колись у своєму блозі я багато писала про щастя. Це був пошук себе, свого «призначення». Так буває, коли ти юний та сповнений найбожевільніших мрій.

Хоча насправді щастя в дрібницях. В крихітних, ледь вловимих деталях, в туманних силуетах, майже не відчутних запахах, неповторних митях дивацьких ностальгійних поривів. Воно криється у швидкоплинних поглядах, у боязких доторках, у ковзких осміхах. Воно – на вицвілих світлинах, на картинках старих зужитих журналів, на зворотах вітальних листівок.

Досягнення та перспективи, безумовно, важливі. Та навряд чи в усім тім можна відшукати справжнє щастя. Адже щастя – це миті. Це спогади. Це почуття. Мріяння. Надії та очікування.

А ще – це дороги. Нескінченні затуманені пилом та світанковим холодом вервечки чогось нездійсненого та жаданого. Іноді це місиво брудного талого снігу на міських вулицях в березні. Іноді повільний танок пари над горням з вранішньою кавою. Іноді дорогі серцю завитки знайомого почерку. А іноді кіт, що згорнувся клубочком на груді зім'ятих простирадл. Щастя – це можливість бачити красу, жити в гармонії зі світом.

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему