Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


04 Вер 2012

У Черкасах шахи не в пошані?

Читайте більше в рубриці Резонанс
 

Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради вирішив, що нема чого дітлахам ламати голови над тим, як поставити шах і мат. Шаховий клуб, який багато років діяв при Черкаському клубі юних моряків з флотилією, припиняє своє існування. Мовляв, діяльність цього клубу «суперечить профілю».

Відповідно, так само більше не працюватиме і шаховий клуб у Першій міській гімназії Черкас, де у двох групах займалися понад 30 дітей. А тренер із шахів Тетяна Метельницька віднині безробітна.

 

«Діти ходять і займаються, беруть участь у змаганнях. Навіщо закривати – не розумію. Я планувала, що в цьому році буде по два заняття на тиждень у Першій гімназії для молодших учнів, а для старших хотіла проводити заняття у Клубі юних моряків. А тепер навіть не знаю, що й думати і що говорити батькам та дітям», - розповіла Тетяна Метельницька.

 

Ситуація досить дивна, адже посадовці не раз наголошували на тому, що брендом Черкас могли б стати шахи – мовляв, цьому сприяє розміщення вулиць. Проте як може бути брендом те, чого вже практично немає у природі? У місті, де проживає 300 тисяч людей, досі діяло лише два безкоштовні шахові клуби. Один – при Центрі дитячої та юнацької творчості під керівництвом Юрія Мицика. Його в минулому році відвідували близько 90 дітей. Інший при Клубі юних моряків досі очолювала Тетяна Метельницька.

 

 

 

P.S. Мій 8-річний син Андрійко цього літа неабияк мене здивував, коли почав пояснювати, що таке «дати фору». Він впродовж року відвідував шаховий гурток при Першій міській гімназії. Я не знаю, як йому пояснити, чому надалі цей гурток не діятиме. Маю надію, що департамент освіти надасть мені відповідь на мій інформаційний запит, і сподіваюся, що ця відповідь буде переконливою. Тоді я зможу зачитати її синові, щоб він знав, чому дорослі тьоті й дяді так страшенно не хочуть, щоб він і надалі грав у шахи після уроків по 2,5 годин на день.

 

Фото: chessville.com

Поділіться з друзями: