Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


13 Бер 2012

Силовики били студента і погрожували проламати череп, якщо він не дасть неправдивих свідчень

Читайте більше в рубриці Резонанс
 

Скандал навколо студента Канівського училища культури, "свободівця" та лідера місцевого "Сокола" Георгія Ребрика набуває обертів. Силові структури влаштували хлопчині справжній терор. Вони ще раз спробували "поспілкуватися" з ним, після чого Георгій розповів те, чого раніше не говорив, боячись за своє життя та життя рідних. Виявляється, Георгія перед візитом Президента в Канів не просто залякували й незаконно обшукували працівники СБУ на інших силових структур. Його жорстоко били, обіцяючи проламати череп, і довели студента до такого стану, коли він написав під диктовку, а потім озвучив перед камерою найгірші звинувачення проти "Свободи" та "Сокола"...

Крім того, Георгія силовики змусили й підписати угоду із СБУ про співпрацю та "явку з повинною".

 

Керівник Канівської "свободи" та депутат Канівської міськради Юрій Гамалій повідомив НародUA, що студента довели до такого стану, що він постійно остерігається замаху на своє життя чи життя рідних. Адже йому працівники СБУ відверто погрожували розправою.

 

Після того, як Георгій 9 березня відмовився їхати в черкаське СБУ, як того вимагали від нього, він взагалі намагається не розмовляти по телефону. Про це також повідомив Юрій Гамалій.

 

Після дзвінка з СБУ Георгій Ребрик зателефонував до керівництва "Свободи" і після цього вже докладніше розповів про те, як працівники СБУ допитували його в училищі перед приїздом Президента в Канів.

 


 ...Послідували мат та нецензурна лайка. Після моїх спроб сказати їм хто вони такі і нехай представляться представився лише один. Після чого послідував удар у живіт... Через секунду буквально з мене зідрали курточку і наплічник 

 

Студент, зокрема, повідомив, що заступник директора канівського культучилища запросив його до директора і коли він ішов коридором, то двоє правоохоронців ішло слідом за ним, а потім вони заштовхали його в одну з кімнат, де чекало його ще троє осіб. Тоді його посадили на стілець, силою забрали речі, обшукали його, били в живіт, брутально допитували, погрожували вбити...

 


 ...Після перевірки особистих речей, на яку я не давав своєї згоди, почали перевіряти мене. Обшукували з ніг до голови. На моє зауваження, що це незаконний догляд, мені у відповідь сказали, що «..Ти поумнічай, сєйчас голову проломім. Ти диви яке розумне» 

 

 

 

Крім того, його змусили дати згоду на співпрацю з СБУ. Також він написав під диктовку неправдиві свідчення на «Свободу» та «Сокіл». Те саме його примусили розповісти на відео, після чого працівники СБУ сказали, що якщо він «здасть» їх, то його посадять на 20 років, посадять в камеру до чеченців і скажуть, що він расист...»

 

 

Георгій пояснив, що не бачив іншого виходу вийти живим від силовиків, як формально погодитися на співпрацю з СБУ та написати і переказати сфальсифіковані свідчення проти "Свободи" та "Соколу". 

 


 На початку розмови вони почали розмову з того: «Що, належався? Що скотина мало получив в Умані? Що, ще хочеш?» 

 

Він також тепер боїться за своє життя, а також за життя своїх рідних, тому що йому погрожували.

 


 Працівник МВД демонстрував свої кулаки приказуючи «Ось дивись які зсадини. Це кожен зуб, челюсть переломана». Особливо він показував царапини на кулаках кажучи «Об тєбя гавно не хватало це вот еті руки пачкать, чи щоб царапини оставить. Ви всє як криси, своєй партії-хуяндії. Вмєстє как криси, а по одному как миши. Как бєрйош так всє обсцикаються.» Висловлювався, що він «імєл всєх руководітєлєй Свободи вмєстє взятих». Казав, що ми довбані маргінали, як ВО «Свобода», так і «Сокіл» 

 

Під диктовку Георгій Ребрик написав, що ВО «Свобода» - расистська, антисемітська партія... Це саме схиляли писати і про «Сокіл».

"Чесно кажучи, дізнавшись про це від Георгія Ребрика, в мене складається таке враження, що іде цілеспрямована кампанія на дискредитацію «Свободи», на знищення її як політичної сили, на недопущення до виборів. Розігрують антисемітську карту. Прикро, що певна частина нашого суспільства згодна сприйняти сучасний сталінізм. Вона міркує, що «Бог з ним з цим Ребриком чи іншими студентами, аби мене не трогали». Я більше, ніж впевнений, що якщо Ребрика так «пресували» силові структури в училищі, то, напевно, подібне відбувалося і з його товаришами, яких було зайнято на відео і записано на аудіо. Мабуть, це відбувалося в училищі. Виходить, що керівництво училища сприяє такому терору своїх студентів і становленню України як поліцейської держави. Можливо, вона вже постала?" - заявив лідер Канівської "Свободи" Юрій Гамалій.

Він повідомив, що депутати Канівської міськради подали депутатські запити до прокуратури  з вимогою належним чином оцінити дії силових структур і притягнути працівників, які знущалися із студента, до кримінальної відповідальності.

Тим часом завтра, 14 березня, об 14.00 год. біля приміщення черкаського СБУ представники "Свободи", зокрема Канівської та Черкаської, організовують протести з вимогою припинити репресії "свободівців" та притягнути винних до відповідальності. Очікується й присутність постраждалого Георгія Ребрика.

 


 Через дві години залякування та нецензурної лексики вони після погроз і залякування сказали, що пристрелять і зовсім вб’ють. Це повторювали постійно 

 

Подаємо депутатський запит

 

ДЕПУТАТСЬКИЙ  ЗАПИТ

Депутат Канівської міської ради

Гамалій Юрій Андрійович


[Щодо незаконний дій працівників

правоохоронних органів (СБУ, МВД) до

членів Канівської МПО ВО «Свобода»] 

 

Канівському міжрайонному прокурору

молодшому раднику юстиції

Кожушко О.М.

Шановний Олександре Миколайовичу!

7 березня 2012 року у Каневі співробітниками СБУ та МВС допитаний координатор місцевого осередку ВМГО "Сокіл", помічник депутата Канівської міської ради від Всеукраїнського об'єднання "Свобода", член Канівської міської організації ВО "Свобода" Георгій Ребрик. Його допитували п'ять співробітників СБУ та МВС упродовж п'яти годин поспіль. При цьому працівники правоохоронних органів пошкодили мобільний телефон Г. Ребрика, вилучили його особисті речі. Допит відбувався безпосередньо у приміщенні Канівського міського училища культури і мистецтв, де навчається свободівець. Георгія Ребрика звинувачували у підготовці вигаданого замаху на іншого студента цього училища, що є абсолютною нісенітницею. При цьому до Ребрика застосовували незаконні заходи впливу: залякування, погроза вбивства, поранення в ногу зі зброї, затримання та поміщення до слідчого ізолятора за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Георгій Ребрик на безпідставні закиди дав пояснення, що усі звинувачення не відповідають дійсності, жодних замахів він не мав наміру готувати, чинне законодавство ніде і ніколи не порушував.

У той же день голова Канівської міської організації ВО "Свобода", депутат Канівської міської ради Юрій Гамалій був запрошений на зустріч із міським головою та новопризначеним керівником Канівського відділення СБУ Олегом Кравченком. Під час зустрічі Ю. Гамалія розпитували про структуру "Свободи" та її стосунки із молодіжною організацією "Сокіл".

9 березня 2012 року приблизно о 15 годині Георгієві Ребрику зателефонував один зі співробітників Черкаського обласного управління СБУ, що незаконно допитував націоналіста 7 березня, з вимогою негайно приїхати до Черкас для нового допиту. Зрозуміло, що Ребрик відмовився, оскільки таке запрошення є безпідставним та незаконним. Георгій Ребрик послався на відсутність висунутих проти нього звинувачень.

Як розповів Георгій Ребрик, його під тиском, погрозами відрахування з навчального закладу, фізичним насильством (побиттям кулаками в живіт та книгою по голові), погрозами зброєю примусили підписати угоду про співпрацю з СБУ та зняли це на відео. Працівники СБУ шантажували цим відео Г. Ребрика, погрожуючи викласти це відео в Інтернеті. Канівська міська партійна організація Всеукраїнського об'єднання "Свобода" заявляє про незаконність дій з боку працівників СБУ до Георгія Ребрика, якого допитували без пояснення підстав, усупереч вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства України.

Канівська міська партійна організація ВО "Свобода" розцінює дії працівників СБУ та МВС як перевищення владних повноважень та службового становища, в зв'язку з чим просить провести службову перевірку з приводу зазначених вище фактів та дати відповідну правову оцінку. В разі наявності в діях працівників СБУ та МВС, які здійснювали незаконні дії відносно Ребрика Георгія та Гамалія Юрія, ознак злочину, порушити проти цих працівників кримінальну справу.

До депутатського запиту додаю копію депутатського запиту депутатів Канівської міської ради Гамалія Ю.А., Скорини О.І., Варавки В.А до заступника директора Канівського училища культури і мистецтв з виховної роботи Кондратенка А.М. та копію стенограми розповіді Георгія Ребрика 9-го березня 2012 року.

Відповідь прошу надати у відповідності з частиною 2 статті 13 закону України «Про статус депутата місцевої ради» у десятиденний строк на адресу19000, м. Канів Черкаської області, вул. Героїв Дніпра, 37, кв. 97.

Додатки:

1.Копія депутатського запиту депутатів Канівської міської ради Гамалія Ю.А., Скорини О.І., Варавки В.А до заступника директора Канівського училища культури і мистецтв з виховної роботи Кондратенка А.М. – 1(один) аркуш формату А4.

2. Копія стенограми розповіді Георгія Ребрика 9-го березня 2012 року – 3 (три) аркуші формату А4. 

 

Нижче - депутатський запит заступнику директора Канівського училища культури

 

ДЕПУТАТСЬКИЙ  ЗАПИТ

 

Заступнику директора Канівського

училища культури і мистецтв з

виховної роботи

Кондратенку А.М.

Шановний  Анатолію Миколайовичу!

7 березня в стінах Канівського училища культури і мистецтв, де Ви працюєте заступником директора, Ви супроводжували студента 2 курсу Ребрика Георгія до кабінету директора, як Ви йому сказали. Але шлях до вказаного кабінету вийшов довгим та тернистим... На цьому шляху між 3-м та 2-м поверхом Ви вказали двом молодикам, яким на вигляд було років за 30: “Це він!” і ці молодики заштовхали Вашого учня в інший кабінет. Учень до директора не дійшов. А в тому кабінеті, куди його заштовхали, на нього чекали ще троє. І кілька годин в стінах училища над студентом Вашого училища чинилася фізична і моральна наруга.

В той злощасний день ми мали зустрітися з нашим молодшим другом Георгієм Ребриком, але в домовлений час він не прийшов і не вийшов на телефонний зв'язок.

Спроби зателефонувати йому на мобільний номер не мали успіху: абонент був недосяжним. Тож близько 17 години 30 хвилин, не зволікаючи, Скорина О.І. піднявся до училища культури, щоб зустрітися з Георгієм, помічником депутата міської ради. Мав підійти і депутат міськради Юрій Андрійович Гамалій. Біля входу в училище та у вестибюлі училища О. Скорина став з'ясовувати з черговими на вході та випадковими студентами, як знайти Георгія, коли заявився й він сам.

На питання Скорини О.І.: “Чому не відповідає твій телефон?”, Г. Ребрик відповів: “А його у мене забрали співробітники СБУ та міліції, які щойно мене допитували. А ось і вони!” - вказав Георгій на групу молодих струнких чоловіків, одягнутих в цивільне, які з'явилися у вестибюлі училища. О.Скорина дістав з кишені своє посвідчення депутата Канівської міської ради, та звернувся до цих представників силових структур з питанням: “Поясніть, на якій підставі Ви забрали у студента його особисту річ — мобільний телефон?”. Відповідь: “Як забрали? Телефон у нього”. Георгій, який був поруч, уточнив: “Забирали, та вже віддали.”. О.Скорина вибачився, але сказав, що з причиною, чому телефон забирали все ж будемо розбиратися. Та на це почув погрозу вже в свою адресу від чоловіків, що віддалялися, проігнорувавши необхідність відрекомендуватися депутату міської ради в зв'язку з його зверненням до них: “Це ми ще з вами, а не лише з ним, можемо розбиратися”. На цьому гореохоронці безпеки України зникли, а О.Скорина з Георгієм пішли з училища на зустріч другові Юрію Гамалію, з яким Георгій мав обговорити питання підготування запланованої на 10 березня конференції.

Та лише 9 березня стривожений Георгій Ребрик детально розповів, що з ним відбулося в стінах  училища культури та який тиск, приниження й погрози він має з боку співробітників СБУ. Копію стенограми його розповіді додаємо до запиту.

Шановний Анатолію Миколайовичу! Ми тривалий час знаємо Георгія Ребрика як високопорядну молоду людину, який гідний бути прикладом для іншої молоді. Як депутати міської ради, як вчителі (В.Варавка, О.Скорина), як батьки просимо Вас відповісти на наступне:

1. Хто несе відповідальність за дотримання конституційних прав і свобод студентів, громадян України, в стінах Канівського училища культури і мистецтв? Чи відноситесь Ви до списку цих осіб?

2. На якій підставі 7 березня Ви “передали на виховання” до влаштованої в стінах училища катівні свого студента представникам силових структур? Чи були Ви самі присутні при цьому «виховному» процесі, чи брали в ньому участь? Чи повідомили Ви матір студента, що з її сином “співпрацює” в училищі служба СБУ? (батько Вашого студента загинув, виконуючи службовий обов'язок в російській армії). Які документи надали Вам представники силових структур, що засвідчують їх повноваження і право в учбовому закладі проводити дізнання, при цьому морально і фізично принижуючи, залякуючи студента, застосовуючи до нього фізичну силу?

3. Чи свою власну дитину Ви теж можете так передати представникам силових органів, як Ви вчинили з студентом Георгієм Ребриком?

а також просимо:

1. Надати нам копію рішення педради, чи розпорядження керівника училища, виписку      з Статуту учбового закладу чи інструкції міністерства освіти або культури, якими до виховного процесу в стінах училища долучаються силові органи

2. Повідомити нам прізвища, імена, посади 5-ти осіб, представників силових структур, які чинили наругу над студентом в стінах училища, та координати їх керівників для порушення клопотання про їх відповідальність за перевищення службових повноважень і зловживання ними.

3. Випадок з студентом Ребриком пропонуємо розглянути на зборах педагогічних працівників училища, залучивши на збори кваліфікованого адвоката для отримання від нього правової допомоги в питаннях, яким чином можуть силові органи в стінах учбового закладу проводити передбачені Конституцією і Законами України дії з залученням студентів, а що є для них недопустимим. Які права і обов'язки мають при цьому педагоги і вихователі учбового закладу. Будемо вдячними, якщо запросите нас бути присутнім  на цьому заході.

 

 Відповідь просимо надати у встановлений Законом десятиденний термін  (частина 2 статті 13 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”) на адресу м. Канів Черкаської області, вул. Героїв Дніпра, 37, кв.97 або через секретаріат Канівської міської ради.

 

Додаток: Копія стенограми розповіді студента Георгія Ребрика на 3-х аркушах.

 

Депутати Канівської міської ради

від Канівської МПО ВО «Свобода»

Ю. Гамалій, В. Варавка, О. Скорина

З повагою  депутат Канівської міської ради,

Голова Канівської МПО ВО «Свобода»                                                        

Ю. Гамалій

 

 

Стенограма-розповідь про події Гергія Ребрика


Я, Ребрик Георгій Валерійович.

7-го березня мене в училищі культури і мистецтв міста Канева, у якому я навчаюся, замдиректора Кондратенко попросив пройти разом з ним до директора. Коли я спускався з 3-го на 2-й поверх, де знаходиться кабінет директора, на східцях я побачив двох чоловіків років за тридцять, які виявилися: один працівник СБУ по Каневу, а іншій голова Карного розшуку по місту Черкаси. Проходячи проміж них Кондратенко сказав, що це він. Після чого ці два почали уважно дивитися на мене. Коли я пройшов поміж них, вони пішли за мною. Не доходячи до кабінету директора переді мною відкрилася двері, після чого мене заштовхали стоячі ззаду так звані співробітники.

Коли мене заштовхали, я побачив ще трьох чоловіків, нормально вбраних, в костюмах. І як потім виявилося це були співробітники, точніше співробітники СБУ Карного розшуку, та один міліції. Як я опинився у кабінеті, почалося психологічний тиск, після якого послідували мат та нецензурна лайка. Після мої спроб сказати їм хто вони такі і нехай представляться представився лише один. Після чого послідував удар у живіт. Як потім представився Юрій Миколайович. Сказав, що якщо буду багато балакати мене будуть бити. Через секунду буквально з мене зідрали курточку і наплічник, який почали пильно провіряти.

 Після перевірки особистих речей, на яку я не давав своєї згоди, почали перевіряти мене. Обшукували з ніг до голови. На моє зауваження, що це незаконний догляд, мені у відповідь сказали, що «..Ти поумнічай, сєйчас голову проломім. Ти диви яке розумне».

Після примусового огляду мене почали допитувати. Коли я сказав на якій підставі, на мене сказали начебто заведена справа, показали папір формату А4, на якому було написано, що нєкій Туз Святослав писав, що його збираються побити, чи того гірше вбити. Нєкіє люди Баліцький Сергій, Ребрик Г.В. і Андрій сусід Сергія.

Після пред’явленого паперу, після погроз життю і залякувань мені почали демонструвати відео де Баліцький говорить, що він хотів побити Туза і притому, що він не планував ніяке вбивство. Після перегляду цього відео на якому Баліцький видно що під тиском повідомляє, начебто я провіряв на те чи зможе він вбити людину, особливо не слов’янської зовнішності. Хоча не було пред’явлено аудіо чи відео запису, де я схиляю його до цього, цього протиправного дійства. Але було пред’явлено аудіо запис, де сам Баліцький своєму сусіду по кімнат, сам розповідає, чи зміг він вбити людину.

На що я відповів, що я ніколи не заводив мову про вбивство, особливо на міжрасовій чи етнічній стороні. У нас в училищі навчаються студенти різних національностей, до всіх я ставлюся нормально і з повагою і толерантно. У нас в «Соколі» в прихильниках є хлопець, у якого мати українка, а папа вірменин. То якщо будучи, як мене називали працівники СБУ і МВД «расистом, антисемітом і конченим придурком», хіба я прийняв би в прихильники цього хлопця? Я повторював їм, що у нас не російська організація, що ми не антисеміти, на що працівники СБУ і МВД почали залякувати ще більше.

Почали погрожувати мене, що пристрелять і прострелять ногу, якщо я зараз не почну розповідати про «Свободу» та «Сокіл». Також вони розпитували де купив ракетницю, яку давно продав, вже декілька місяців тому, а вірніше повернув у магазин, у якому брав. Після пред’явлених відео і аудіо записів мені почали демонструвати Кримінальний кодекс України по статтям, по яким вони мене притягнуть: за розпалювання міжрасової, міжетнічної ворожнечі, за вбивство, за спробу вбивства, притому деякі кричали на мене, не давали зібратися з думками.

Один все це демонстрував. До речі при вході коли я намагався зателефонувати мені викрутили кисті і забрали телефон від чого він розлетівся на дрібні частини, незаконно передивлялися мої контакти у телефоні, читали СМС, слухали музику, фото-відео, включали диктофон, читали особисту переписку, недавали телефон, витягнули флешку, скопіювали з неї без дозволу чи яких потребується всі дані. Витягли фотоапарат, скопіювали і перевірили на ньому фото і дані.

Потім два чоловіка співробітники вишли з телефоном. Мене все цей час принижували, як громадянина України не пред’являючи законних обгрунтувань, не заведеної справи, нічого. Потім почали мене допитувати про роботу у ВО «Свобода», щоб я розповів їм все що знаю. Які акції плануються, де проводяться, де живуть члени ВО «Свобода» по таким містам як Канів, Черкаси, Умань, Звенигородка. Де збираються. Такіж питання були і до «Сокола». Тільки казали «Де зброя, хто замовляє вбивство, хто готує «Сокіл» боротися з СБУ, МВД чи силових структур».

Погрожували, що вони посадять мене разом з моїми побратимами із «Сокола», та «Свободи». Що нас пора уже давно пора закрить. Працівник МВД демонстрував свої кулаки приказуючи «Ось дивись які зсадини. Це кожен зуб, челюсть переломана». Особливо він показував царапини на кулаках кажучи «Об тєбя гавно не хватало це вот еті руки пачкать, чи щоб царапини оставить. Ви всє як криси, своєй партії-хуяндії. Вмєстє как криси, а по одному как миши. Как бєрйош так всє обсцикаються.» Висловлювався, що він «імєл всєх руководітєлєй Свободи вмєстє взятих». Казав, що ми довбані маргінали, як ВО «Свобода», так і «Сокіл». Всі разом залякували.

Вони казали всі разом і деякі по одному, якщо я не почну з ними співпрацювати, то вони посадять мене на 20-ть років і посадять до чеченців і скажуть що я расист, що я бив їх подібних і планував вбивство. Через дві години залякування та нецензурної лексики вони після погроз і залякування сказали, що пристрелять і зовсім вб’ють. Це повторювали постійно. Принижували повсякому, сказали, що є два вибора.

Один, що я зараз в наручниках. Забирають у Черкаси і садять у СІЗО, і потім із мене і зі мною будуть робити все що вони захочуть.

Другий варіант: я зараз під диктовку пишу їм доповідну чи явку з повинною. На якій я каюся і висловлюю незадоволення щодо партії «Свобода» і «Сокола». Мені дали папір і сказали «Пиши». Я сказав, що я нівчому не винний і не буду писати того, чого вони хочуть. Почалася заново так звана «промивка мозгів».

 Після чого повернувся співробітник, який забрав телефон і почав включати запис начебто де я записував розмову співробітника СБУ. Хоча скільки він не пробував включити цей запис, чомусь я не чув раніше його на своєму телефоні. Явно її завантажили ці співробітники СБУ чи МВД.

Пока один рився у телефоні продовжуючи кепкувати, другий повсякому намагався принизити. Кричав, що він заради мене урода, козла такого приїхав у грьобаний Канів, замість того, щоб зараз сидіти вдома.

Після ще години так званих тортур і схиляння як морально так і фізично до співпраці я зрозумів: для того щоб вийти, і щоб відпустили, потрібно розіграти погоджування з ними. І хочу співпрацювати. Це було легко. Я потихеньку почав погоджуватися з ними. Після чого мені знову всунули папір на якій сказали писати дії «Свободи» під диктовку співробітника СБУ Юрія Миколайовича.

Сказали писати те що він каже, інакше мене зараз поб’ють і скажуть: так і було, і я не зможу нічого довести. Під диктовку я писав, що ВО «Свобода» начебто расистська партія, антисемітська, яка заснована на приниженні інших націй. Те саме мене схиляли написати про «Сокіл», і що Юрій Ботнар начебто він винуватий і за попередні події 25 вересня.

До речі, на початку розмови вони почали розмову з того: «Що, належався? Що скотина мало получив в Умані? Що, ще хочеш?». Змусили дати неправдиві свідчення про ВО «Свобода» і «Сокіл». Давили на те, щоб я писав на своїх побратимів, що якоби затівають революцію, готуються проводити воєнізовані вишколи, особливо як коли «Сокіл» їздив відпочивати до Трускавця то там проводив воєнізоване тренування, вишкіл із використанням вогнепальної зброї і техніки ведення ножового бою. Що там на вишколі нас навчають і призивають убивати людей неславянської нації, інших рас.

Що «Свобода» цілком спонсує «Сокіл» і готує спеціальних солдат для війни і боротьби безпосередньо з даною владою, для війни з оппонентами і початковою задачою є усунення співробітників СБУ і МВД. Змусили написати під тиском інше, що ВО «Свобода» прагне захопити владу, і для того спеціально готує солдат («Сокіл») для революції.

В кінці під диктовку сказали написати, що я каюся і усвідомлюю свою вину і буду повністю допомагати співробітникам СБУ. Ця доповідна, чи так звана явка з повинною, була адресована на ім’я полковника СБУ по Черкаській області. Після чого мене зняли на відеокамеру і знову з погрозами під диктовку заставили сказати слово в слово той же текст тільки в дуже стислому варіанті на відеокамеру.

Після знімання, ще мені стали казати, що зараз вони скажуть, що мені говорити і як робити в організації. Сказали все записувати про діла «Свободи», зокрема приїзд Тягнибока і ті накази, що приходять по можливості копіравати. Передавати у канівське СБУ. Погрожували, що, якщо я їх кину і все розповім все своїм побратимам то він дуже розсердиться і вплине на те щоб мене виключили з училища. Влаштує мені у Каневі солодке життя. Казав щоб я доповідав про все: конференції, мітинги і дії ВО «Свобода» і приділяв  для цього особливу увагу. Казав, що коли я це все розповім, то він потурбується, щоб мене закрили на 20-х років, і викладе відео і те що я писав під його диктовку.

Після розмови мені дали написати папір у міліцію: відмову, що я не готував вбивство не маю змоги, зброї чи навичок для цього. Сказали, що ця довідка піде у канівську міліцію, а лист про співпрацю в СБУ. І про це будуть знати тільки присутні тут співробітники. В кінці заяви сказали написати, що я добровільно віддаю на перевірку електронний носій, тобто флешку від телефону, яку повернули, та на якій було відсутньо багато інформації. І з’явились програми скритого призначення. Для керування комп’ютером і скачування файлів. Це все вияснилося на флешці після вставлення в катрідер комп’ютера і перевіреного антивірусною програмою «Кашпіровський-2011».

Це все являється протовозаконно. Таке враження, що закони пишуться для всіх крім співробітників СБУ та МВД.

Сьогодні, 9-го березня, на мій телефон зателефонував з СБУ Юрій Миколайович і сказав, що мені потрібно їхати у Черкаси. Це відбулося о 16.10. Я сказав, що не можу і не буду. Він погрожував, що «Зіллє всю цю хрень непосредственно на ЮТУБ, ВКОНТАКТ, і на сайт «Свободи». Щоб я терміново їхав, що зараз вирішується моя судьба. Він погрожував, після цього я боюсь за себе і близьких, і невпевнений, що коли я буду йти додому мене не заберуть співробітники СБУ чи МВД.

 

Підпис Ребрик Георгій Валерійович         9 березня 2012   


 

Фото ye.ua

Поділіться з друзями: