Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


07 Груд 2011

Реформа ЖКГ: замість РЕУ «свої» комерційні структури?

Читайте більше в рубриці Резонанс
 

Реформа житлово-комунального господарства від черкаського мера Сергія Одарича та його команди, відбулася. Принаймні частково. Адже новатор і антикризовий менеджер Сергій Одарич з 2006 року постійно провадить якісь реформи в Черкасах і розповідає про дуже прогресивні та модерні речі, які чекають місто в майбутньому. Проте зараз не про автобани, торфові котельні, сервісні центри в багатоповерхівках, аеропорти й дороги мова.

Формально почалося все 2009 року - із гучної війни мерської команди з черкаськими ремонтно-експлуатаційними управліннями (колишніми «ЖЕКами»). Останніх Сергій Одарич звинуватив в найбрудніших аферах і назвав «найбільшим корупційним спрутом». І заявив, що начальники РЕУ недовго будуть ходити на свободі.

Серед звинувачень на адресу керівників РЕУ – надмірні витрати на закупівлю різного інвентарю, оренда дорогої техніки «на стороні», завелика кількість працівників, створення приватних фірм, які виступають підрядниками РЕУ, квартирні махінації і навіть спроби приватизувати майно РЕУ... Втім, попри згадування КРУ, прокуратури і так далі жодної кримінальної справи щодо начальників РЕУ так і не було порушено.

Вони ж, зокрема й керівник РЕУ-1 Ірина Музика, на яку перепало чи не найбільше звинувачень мера, заявили, що люди мера Черкас лише хочуть приватизувати майно «жеків», а вони просто перешкоджають їм.

Варто зазначити, що Сергій Одарич заявляв про потребу створення акціонерних товариств на базі РЕУ, а також відверто говорив, що в місті в перспективі з’являться приватні фірми, які будуть надавати комунальні послуги жителям.

Керівники РЕУ стверджували, що саме для того, щоб майно ЖКГ не розтягнули приватні фірми під прикриттям влади вони в 2009 році на зборах трудових колективів РЕУ й створили господарські товариства. Ці товариства звернулися до міської влади Черкас, щоб взяти в оренду цілісні майнові комплекси відповідних РЕУ. І, як зазначалося, в такий спосіб нібито запобігти дерибану матеріально-технічних баз РЕУ й руйнації комунального господарства управлінськими компаніями, чиї інтереси лобіює команда Сергія Одарича.

Саме після цього й розпочалася війна Сергія Одарича проти керівників РЕУ.

Міський голова Черкас переконував черкасців у тому, що взявся реорганізовувати ЖКГ міста для того, щоб не викидати сотні тисяч бюджетних коштів на вітер і за рахунок цієї економії зменшити на 5-7 % вартість комунпослуг для містян. Так, команда мера заявила про економію від реорганізації РЕУ 298 тисяч гривень щомісяця чи близько 4 мільйонів на рік.

IMGP7933

Мер Черкас Сергій Одарич успішно здійснив реформу ЖКГ

 

І, з іншого боку, влада обіцяла зробити комунальні послуги більш якісними.

Після тривалих скандалів і юридичних колізій з трансформацією сім черкаських РЕУ офіційно таки стали трьома СУБами (службами управління будинками). Відбулося скорочення людей і так далі. Відповідно, створені трудовими колективами РЕУ чи їх начальниками, як стверджує мер, господарські товариства не змогли взяти в оренду майно ЖКГ міста. Що відбувається з цим майном зараз – невідомо. Офіційно влада заявляє, що все збережено. Натомість опоненти стверджують, що чимало тих же колишніх приміщень РЕУ вже здаються в оренду.

Але знищення «найбільш корупційного спрута», велика реформа, звільнення десятків людей, злиття управлінських апаратів, очікувані сотні тисяч і мільйони економії не дали обіцяного ефекту. Вартість комунпослуг не знизилася ані восени 2009-го, ані 2010-го, ані 2011-го року.

Навпаки – кожен рік тарифи зростають. Як на обслуговування будинків та прибудинкових територій, так і на водо- й теплопостачання, вивезення сміття тощо.

Правда, міська влада заявляє, що до тарифів на воду, тепло та інше вона не має жодного відношення. Утім, комунальні підприємства, які надають ці послуги, безпосередньо підпорядковуються їй, а отже вона відповідає за ефективність їх діяльності та якість послуг.

Врешті, насьогодні в Черкасах обслуговування однокімнатної квартири (зі скромними 30-ма метрами квадратними) в багатоповерхівці обходиться влітку десь в 500 гривень (ідеться про всі послуги, включно з водою і теплом), а в осінньо-зимовий період – в понад 600-650. Тим часом ще три-чотири роки тому сума була десь удвічі меншою.

Та й постійно відбуваються якісь юридичні колізії і жителів міста періодично лякають, що їх оплата комунпослуг вважаються недійсною. То не та фірма нараховує послуги, то СУБи ще не до кінця юридично оформлені.

Крім того, 2011 року з’явилися в Черкасах приватні фірми, які виграють тендери міської влади на надання тих чи інших комунальних послуг, виконують, одним словом, функції РЕУ.

Ось тут і прослідковується певна тенденція, яка почалася ще кілька років тому. З моменту, коли фірма «Мажар», яка здійснювала автоматизовані розрахунки плати за комунпослуги для жителів Черкас, публічно заявила про «крадіжку» своїх електронних баз.

 

dziuba

Андрій Дзюба готував ЖКГ до передачі фактично всіх прибуткових "функцій" приватникам, зокрема й фірмі, яку згодом очолив?

 

І звинуватила в цьому МІРЦ, фірму Олега Ліходькіна – родича, політичного соратника й колишнього співробітника по ДОКу Сергія Одарича. Як стверджують «мажарці», тут спрацював і адміністративний тиск, і прямі погрози Ліходькіна домогтися звільнення керівників РЕУ. Врешті, як знаємо, РЕУ таки порозганяли, точніше реорганізували.

Судова тяганина розтяглася на роки. Тим часом поступово МІРЦ Ліходькіна витіснив «Мажар» з усіх РЕУ, а згодом – СУБів. Незважаючи на рішення судів і так далі. Досі незрозуміло, кому мають платити жителі Черкас – МІРЦу чи «Мажару».

Цікавим в юридичному плані є документ, надісланий «Мажару» офіційно від керівництва Соснівської СУБ після деяких рішень судів. У цьому листі директор Соснівської СУБ пан Титаренко стверджує, що ще на 17 листопада 2010 року «РЕУ-5», офіційно, тобто за версією міської влади повністю ліквідоване ще восени 2009 року, ще не припинило свого існування, а Соснівська СУБ не є правонаступницею РЕУ. Підстава – процедура злиття ще не завершена, адже не відбулося державної реєстрації ліквідації юридичних осіб.

 

Виникає наступне питання – так кому платили черкасці за комунпослуги і яка юридична особа надавала ці послуги? І чи сьогодні СУБи вже є правонаступницями РЕУ, чи ще ні?

Але ще цікавіше почали розвиватися події десь з весни-літа 2011 року, коли на комунпослуги почали надавати приватні фірми. Скажімо, з квітня послуги з поточного ремонту та обслуговування тепловодопостачання та каналізації «Придніпровській СУБ» і «Соснівській СУБ» надає ПП «Спецдревцентр».

Фактично з 17 послуг, які надавали СУБи, більшість чи майже усі вже віддані в приватні руки, зокрема й «Спецдревцентру». Зрозуміло, що оплачують ці всі послуги жителі міста в квартплаті.

Але головне питання – хто фігурує за «Спецдревцентром», який так вдало перебирає на себе функції РЕУ після їх реорганізації?

Не є таємницею, що його керівник – Андрій Дзюба, товариш Сергія Одарича, який теж працював на ДОКу Михайла Бродського, був заступником мера Одарича до останніх місцевих виборів. Більше того – на виборах міського голови Черкас 2010 року Андрій Дзюба був технічним кандидатом Сергія Олеговича і, як було заявлено, в разі зняття з перегонів Одарича той закликав би голосувати саме за Дзюбу.

Так само цікаво, що саме Андрій Дзюба як заступник міського голови відповідав за реорганізацію черкаських РЕУ і трансформував їх за своєю волею, фантазіями та майбутніми своїми перспективами в цій сфері.

Саме в розпал цієї реорганізації РЕУ, вкінці 2009 року, Андрій Дзюба залишив останній поки за два минулі роки пост із промовистою назвою «Обслуговування житла – в приватні руки». Тут він чітко означив свої плани й одночасно невеселу перспективу РЕУ: «Зараз ми готуємо умови для передачі обслуговування житла в приватні руки. Поки що це пілотний проект, але доволі перспективний. Є люди, які готові взяти на себе обслуговування багатоповерхівок і тим самим створити конкуренцію комунальним підприємствам - службам утримання будинків (колишні РЕУ). В інших містах України вже давно працюють приватні структури в житловій сфері. Хоча, чесно сказати, не дуже їхній досвід мені подобається. Тому ми його допрацюємо і вже з наступного року плануємо запровадити в нашому місті.»

Як то кажуть – без коментарів. І це слова держслужбовця, людини, яка відповідає за ефективність реформи РЕУ-СУБів і який за захист інтересів цих комунальних підприємств отримує від жителів Черкас досить непогану зарплату.

Таким чином, виходить, що сьогоднішній керівник «Спецдревцентру», ще будучи заступником міського голови Черкас і фактичним керівником СУБів, вже створював приватну фірму, яка згодом витіснить ці СУБи з ринку комунпослуг, залишивши їм лише обмежені управлінські функції?

 

Отже, можна зробити висновок, що і реформу ЖКГ міська влада Черкас проводила для того, щоб спершу повністю перевести РЕУ в ручне управління, а потім – по суті ліквідувати їх, віддавши всі «комерційні», матеріально-технічні ресурси приватникам? А ще точніше – власноруч створеним-контрольованим приватникам?

І вже не будучи заступником міського голови, Андрій Дзюба влітку цього, 2011-го, року звинувачується в тому, що він, задіюючи адмресурс, під загрозою звільнення примушує працівників СУБів переходити в його приватну фірму. Сам Дзюба стверджує, що не примушує, а лиш «пропонує».

А вже згаданий керівник Соснівської СУБ Анатолій Титаренко при цьому заявляє, що Дзюба спокійно може забрати до себе всіх працівників і навіть схвалює це. І тут же публічно рекламує фірму Дзюби і стверджує, що приватна фірма працює куди ефективніше, ніж СУБ.

Тоді виникає питання – чиї інтереси захищає керівник СУБ і чому, фактично визнавши свою некомпетентність в ефективному управлінні СУБ, він досі залишається на цій посаді?

 

Крім того, якщо навіть керівники СУБ по суті переконують своїх працівників переходити до приватних фірм, наближених до міської влади, яка тоді перспектива СУБів і що твориться з їх майном? Завтра-післязавтра всі працівники перейдуть в приватні фірми, СУБи саморозпустяться, а майно міста і громади після «енних» комбінацій-реформ теж опиниться в «потрібних», тільки вже приватних руках? Можливо, цей «пілотний» проект Андрія Дзюби та його партнерів уже завершується?

 

Крім того, інтернет-видання «Наші гроші», яке спеціалізується переважно на аналізі тендерів і оперує офіційними даними «Вісника державних закупівель», прослідкувало іншу цікаву тенденцію. Так, результати тендерів, організованих черкаської владою 2011 року, виявили, що після того, як «Спецдревцентр» очолив Андрій Дзюба фірма почала активно вигравати тендери в місті. Й, відповідно, отримувати мільйони з міського бюджету.

Тож донедавна скромна й невідома фірма поступово почала не лише перебирати функції СУБів і надавати черкасцям послуги (поточний ремонт і обслуговування тепловодопостачання та каналізації), які до цього без жодних посередників надавали РЕУ-СУБи.

 

Спеціалізацією «Спецдревцентру», як і в спільного для Одарича-Дзюби ДОКу, взагалі є виготовлення і переробка лісоматеріалів, різних там дверей, дошок тощо. Проте фірма віднедавна стала таким собі багатофункціональним монстром, яка і комунплослуги надає, витісняючи комунальників, і деревину обробляє, і постачає місту покрівельні матеріали, лічильники тепла, сміттєві баки…

Очевидно, що всі товари, які постачає «Спецдревцентр» місту, воно не виробляє, а є лише черговим посередником. Не дивно, що ціни, за якими купує місто у фірми всі ці товари, є далеко не найнижчими. Це було помітно навіть на рівні всіх учасників тендерів, однак в цих «інших» учасників міські чиновники то виявляли проблеми з документацією, то після перемоги на тендері ці фірми раптово і дивно відмовлялися від підписання угоди.

 

І якщо перед реорганізацією РЕУ Сергій Одарич звинувачував їх керівників у тому, що ті мітла купили на одну-дві гривні дорожче, чи на бензин автомобіля витратили аж 40 тисяч гривень за рік, то тут уже йдеться про мільйони…


Утім, довести «завищені» ціни юридично не вдалося як Одаричу щодо РЕУ, так і, очевидно, не вдасться будь-кому щодо «Спецдревцентру».

Але питання реформи Одарича-Дзюби й перетворення СУБів на формальних укладачів договорів із приватними фірмами, контрольованими цими людьми – відкрите.

 

Поділіться з друзями: