Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


21 Черв 2017

Василь Сав'юк – фокусник і театрал

Автор 
Читайте більше в рубриці Людина
 

«Коли випала нагода взяти кілька уроків у справжнього фокусника, я не міг пропустити такий шанс», — розповідає Василь Сав'юк — герой рубрики «Людина».

14956377 112369132577038_2163097206562477335_n

Василь Сав'юк, 22 роки. Актор Рівненського обласного академічного театру ляльок, фокусник.


Гуморист із веселою вдачею

Правду кажучи, важко щось написати про себе, адже набагато краще власні вчинки видно зі сторони. Але все-таки, оскільки я пообіцяв, то дотримаю свого слова. Мене звати Сав’юк Василь. На даний момент мені 22. Змалку захоплювався сценою. Це була моя пристрасть. Саме на сцені звичайного будинку культури, у такому ж звичайному селі Матіївці Коломийського району Івано-Франківської області я був самим собою. Вперше виступав перед селянами, ще коли мені було всього 4 рочки. Тоді я розповідав гуморески, і досить швидко завоював славу серед селян як гумориста із веселою вдачею. В шкільні роки попри виступи у будинку культурі брав участь у багатьох районних та обласних заходах і фестивалях. В цей час почав навчатися у музичній школі, яку закінчив із дипломом з відзнакою.

14938098 112369069243711_8897738665584308129_n

Зустріч із Фокусником

Потому настала пора навчання у Чернівецькому обласному училищі мистецтв імені Сидора Воробкевича. Саме у Чернівцях я отримав свій фах, свою професію. Я поставив чітку мету – стати режисером. Чотири роки навчання пролетіли непомітно, але і відбулася одна подія, яка змінила моє подальше майбутнє. Це – зустріч із Фокусником. Олександром Селезньовим. Склалося все так, що на 4 курсі мені потрібно було здійснити постановку своєї дипломної роботи. Я тоді робив дитячу розважальну програму «Країна дитячих мрій». Тоді і усвідомити не міг, що одна із моїх мрій дитинства стане реальністю. Річ у тому, що саме на мою дипломну роботу я запросив Олександра Селезньова, щоб він своїми фокусами створив атмосферу справжнього дива для діток.

14947781 112369075910377_3702047594951319119_n

Кілька уроків у справжнього фокусника

Дипломна робота пройшла на «ура», після чого я попросив Сашка навчити мене цьому загадковому мистецтву. Просто коли я був ще зовсім дитиною, то як і усі діти, захоплено дивився на виступи фокусників наживо, так і на шоу Девіда Коперфілда по телевізору. Мені кортіло і набагато раніше навчитися демонструвати фокуси, але ніяких можливостей для цього тоді не було. Нагадаю, що на початку 2000-х років не те що інтернет, комп’ютер був далеко не у кожного, тому в мережі знайти якусь інформацію не було можливості, у бібліотеках так само не було літератури, завдяки якій я зміг би вчитися. Тож коли випала нагода взяти кілька уроків у справжнього фокусника, я не міг пропустити такий шанс. Отож, моя маленька мрія стала втілюватися у життя, я малу-помалу став вчити найпримітивніші фокуси, які виглядали доволі кострубато, скажімо так, бо справді здивувати людей не виходило. Так, пригадую, тоді багато людей із мене насміхалося, говорили, що у мене нічого не вийде, це дуже важке мистецтво, у мене руки не з того місця ростуть і т д. Та я не здавався. Ніякого професійного реквізиту тоді у мене не було. Все робилося із підручних матеріалів. Але мені вдалося вивчити буквально 4-5 фокусів, вартих уваги. На цьому, я думав, що все і закінчиться, так як тоді закінчував училище, у мене було багато турбот, я готувався до ЗНО і вступу у ВНЗ.

14938138 112309842582967_1745318567882811221_n

Два ремесла, два види мистецтва

Доля розпорядилася так, що мені вдалося поступити у Рівненський державний гуманітарний університет на кафедру театральної режисури. Саме у Рівному я вперше знайшов справді хороші карти для фокусів. Це були карти BICYCLE. Моїй радості не було меж. Тоді я і почав одночасно освоювати два ремесла, два види мистецтва – фокусника і театрала. Протягом трьох років навчання у РДГУ мною було поставлено кілька вистав, зіграно не одну роль, щоправда, як музикант я себе майже не реалізовував. Просто не вистачало на все часу.

14938391 112369199243698_618950042305204174_n

Головне – вірити у себе!

Нині – я актор Рівненського обласного академічного театру ляльок, і разом з тим – фокусник. І, якщо чесно, я дуже щасливий! Я дуже хотів би разом із своєю асистенткою виступити на міжнародному чемпіонаті фокусників у Франції. Так, для цього треба багато працювати, та цього я не боюся. Справді, коли тобі щось подобається – то це даватиметься легко. Головне – вірити у себе і не звертати уваги на тих, хто зневірившись у власних силах, переконує вас у тому, що у вас нічого не вийде! Вийде! Колись для мене добра половина фокусів із мого нинішнього репертуару була фантастикою, так як і мрія працювати артистом театру здавалася недосяжною. Але повторюся: вірте у себе! Не дивіться ні на кого! Якщо маєте мрію – робіть її реальністю! Просто вперто йдіть до своєї мети, як би важко не було! Тому я не здаватимуся і йтиму до своєї мети. Мені хочеться, щоб про Україну заговорили у світі так, щоб я гордився тим, що я – українець.

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему