Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


18 Вер 2017

Тетяна Рибар: "Людиною кожен стає за власним бажанням!"

Автор 
Читайте більше в рубриці Людина
 

"Я не знаю як поріднилися в моїй особі такі різні сфери освіти і уподобання: геодезист, психолог, поет, художник. Та нам комфортно", – розповідає Тетяна Рибар – героїня рубрики Людина на НародUA.

21268914 1492028147524261_1339815057_n_copy

Тетяна Рибар з Мукачева Закарпатської області. Поетеса, прозаїк, психолог. Хобі: живопис.

Коли я народилася, батько скупив у квіткарки всі гладіолуси

Ми, закарпатці, можемо пишатися тим, що у нашому регіоні найбільша кількість в Україні етнічних груп. Більшість мешканців знає по кілька мов. Я виростала на змішаних культурах, і вважаю, що від цього тільки виграла. Батько – невиправний мрійник, був вільним художником, мав прекрасний тенор. Мама в юності зачитувалася романами, гачкувала мереживні обруси, була дуже працьовитою і відповідальною людиною. А познайомились вони на фабриці, де обоє працювали робітниками. Від цього кохання народилося п’ятеро дітей, вижило троє, в тому числі я. Коли я народилася, батько скупив у квіткарки усі до останнього гладіолуси і приніс їх у пологовий будинок. Впродовж свого життя, брат щороку приносив мені на день народження гладіолуси. 17 років, як Степана не стало.

Моменти, які хочеться закарбувати

21244550 1492027657524310_848031818_n


У моєму житті була прекрасна людина, батько моїх синів. Пам’ятаю, як одного разу, їдучи на відпочинок усією сім’єю з Словакії до Хорватії, мене так переповнили емоції, і я заволала: - «Часе! Благаю, зупинись!». Мабуть у кожної людини є моменти у житті, які хочеться закарбувати… Щастя легко розділити. Розділити важче горе. А час неспинний. Людина так влаштована, що за будь-якої ситуації, рано чи пізно, знаходить мотивацію далі жити. Я шкодую, що мій коханий Михайло не може читати моїх віршів, бачити картини, радіти успіхам синів, внуків...

Цінувати миті, шукати себе в них і знаходити

21244409 1492028720857537_617365998_n


Доля подарувала мені друга, журналіста, письменника, який теж захоплюється живописом, і у нас багато спільних творчих планів. Він теж втратив дружину. Зараз разом з Віктором ми вчимося цінувати миті, шукати себе в них і знаходити. Нам подобається писати у своєму саду, де багато яблунь, винограду і квітів, де бігають онуки. Хочеться ще дещо встигнути, можливо написати свою «головну» книгу життя. На сьогоднішній день вже видано одинадцять збірок поезій та збірку новел. Художні виставки надзвичайно урізноманітнюють моє творче життя. Я вчуся радіти великим і малим успіхам колег-літераторів мукачівського літературного об’єднання, яке очолюю. Кожен з них надзвичайний! Зараз вивчаю угорську мову. У планах ще чеська. Я не знаю, як поріднилися в моїй особі такі різні сфери освіти і уподобання: геодезист, психолог, поет, художник. Та нам комфортно. А сім’я наша абсолютно творча. Син Ігор - гітарист групи «Без Обмежень». Його дружина Наталка - поетеса, художниця, флорист. У Стаска (внука) абсолютний музичний слух, але це його не обходить (поки-що). Нам разом є «про що жити!». Дуже хочеться, щоб майбутність була пов’язана з рідною Україною, а життя наповнювалось тим добрим і світлим, яке навчили мене визбирувати по крихті люди, книжки, досвід і доля.

21268971 1492028537524222_349746036_n

Хтось сказав, що людина у першій половині свого життя витрачає час на те, щоб набратися поганих звичок, обрости різними комплексами, а у другій половині життя витрачає його, для того, щоб всього цього позбутися. Дивні ми. Л_ЮДИ_НА – загадкове слово, навантажене глибоким смислом… Як не крути, а Людиною кожен стає – за власним бажанням!

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему