Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


27 Бер 2018

Тетяна Герун: "Ми прагнемо багато, а можемо ще більше"

Автор 
Читайте більше в рубриці Людина
 

"Моє щастя – у кожному моєму кроці, в кожному ранкові, у заході сонця і цвітінні бузку. Без цього навіть не уявляю, що станеться у світі", – розповідає Тетяна Герун.

 29257884 1481713975290227 8238611781925208064 n

Тетяна Герун, 20 років, Руда – Біла Церква – Київ

 

Пізнаю світ, шукаю можливості й несказанно радію

Моє щастя починається ще з біографії. Я народилась у селі Руда, закінчила гуманітарно-педагогічний коледж у Білій Церкві, вступила до університету в Києві, й жодного разу мої батьки не сказали мені, що я роблю щось неправильно.

Ніколи не відчувала потребу в підтримці, бо її завжди було достатньо, єдина людина, яка в мені сумнівається досі – це я сама.

Хоча з відзнакою закінчила школу, маю “червоний” диплом, навчаюся на факультеті української філології та літературної творчості, проте відчуваю, що цього недостатньо, аби повністю себе реалізувати. Я пізнаю світ, шукаю можливості і несказанно радію, коли вони мені трапляються у потрібний момент.

Не уявляю свого життя без книг

29257836 1481714035290221 1646044962061549568 n

Свого життя без книг не уявляю. Іноді зовсім не хочеться витрачати годину на дорогу до університету, краще прокинутись о 6-ій і читати цікаву й важливу для мене книгу, поки на місто опускається ранок. Мрію про височенну шафу, яка буде розділяти простір однієї кімнати і всі полиці будуть прикрашати книги. Навіть не знаю, чи за такої умови я зможу їх потім комусь віддати, подарувати чи просто позичити на деякий час.

З цього випливає, що я обожнюю зустрічі з письменниками – авторами тих-таки улюблених книжок. Мені здається, що без цього непорівнюваного порівняння книжку можна сприйняти зовсім не так, як це було закладено спочатку.

Творчі зустрічі – це для мене все. Натхнення приходить саме у ті моменти, коли ти розумієш, що звичайні люди можуть робити геніальні речі. Тоді з’являється віра в те, що у кожного може щось вийти.

Найлегше мені пишеться у найважчі часи

У житті я філософ. Із цим погоджуються мої друзі і знайомі. Так мені легше сприймати все, що діється навколо. Так народжуються мої вірші. Так з’являється і моя проза. Найлегше мені пишеться у найважчі часи. Публікуюся в альманахах, іноді щось важливе публікую у блозі й у соцмережах. Двічі була учасницею фестивалю “Українські передзвони” у Києві.

Ще одне захоплення – фотографія. Увага до деталей і ракурс – це те, що робить нас людьми.

Працювала оператором call-center у компанії “Київстар”, де щодня спілкувалася із величезною кількістю людей, тому психолог із мене теж непоганий.

Мій девіз: “Зачиняються одні двері – відчиняються інші”.

Що таке щастя?

29261425 1481709078624050 3076495214542585856 n

Щастя – гармонія у “стосунках” зі світом матеріальним і духовним. Тільки тоді, коли людина максимально комфортно відчуває себе серед інших людей, коли вона отримує насолоду і найвище задоволення від вистави, фільму чи фестивалю, на який вона хотіла потрапити, і коли вона має можливість використати свої ресурси для того, аби допомогти комусь іншому – це щастя. На макрорівні.

Якщо говорити про такі речі на мікрорівні, то моє щастя – у кожному моєму кроці, у кожному ранкові, у заході сонця і цвітінні бузку. Без цього навіть не уявляю, що станеться у світі.

Я не знаю, що буде зі мною через рік, через місяць, навіть завтра, проте я вірю, що головне – це шлях. Успіх одноденний. Він показує лише результат на сьогодні і тільки одну сторону медалі, яку бачать усі. Але ніхто навіть не здогадується, що ховається за поглядами, усмішками й словами, що закарбовуються у пам’яті і зринають у найнесподіванішу мить.

Треба жити простіше. А ще – відчувати, що живеш. Усвідомлення того, що ти кайфуєш від того, що робиш – це найважливіша річ у напрямку до відчуття щастя.

Треба вірити у щастя. І розуміти, що воно – у пройденому шляху, у кілометрах і досвіді, що лишається за кадром, але зберігається у пам’яті. Все у нашій голові. Ми прагнемо багато, а можемо ще більше.

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему