Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


25 Груд 2017

Світлана Кедик та її етимологія щастя

Автор 
Читайте більше в рубриці Людина
 

"Відчуття потрібності себе у собі, себе у світі, світу в собі, світу для себе і того начала, що вміє жити, радіти життю та дарувати радість іншим", – розповідає Світлана Кедик.

376234 537669769587398 1531655063 n

Світлана Кедик, 36 років, м. Виноградів Закарпатської області. Працює бібліотекарем.

Читаю минулі перевтілення і пишу

Я з планети Любові. Перебуваю на Землі в образі жінки – донька, сестра, дружина, мама. Творець власного Раю. Закинута Небесною Фемідою на грішну Землю 24 січня 1981 року.

Крізь плин думок, виточуючи з каменю спогадів, читаю минулі перевтілення і пишу. Пишу «божественну комедію» (не)Данте, але витвору ілюзорності в дуальному світі людей:

  • «Світ Добра» (цикл поезій у прозі, вийшов друком 2012-го); 
  • «Думки заміжньої жінки» (думки заміжньої жінки, не видано);
  • «Щоденник Святої Грішниці» (психологічний роман, не видано);
  • «Зірочка» (цикл казок для діток, не видано, диплом «Коронація слова 2011»);
  • «Перше кохання» (казка для діток, не видано);
  • «Трикутник» (співавтор збірки з поетичним шармом, видано 2017-го). 

Можливість бути собою

Свого роду, акторка, яка повсякчас живе в образі. Маски змінюю щомиті.

Потреба в подобі людини – особистий алгоритм образу БОГа.

У приємному безладі мого земного життя поміщаються: сім’я,  робота, дім.

За фахом, згідно з першою освітою – товарознавець-експерт у митній справі; згідно з другою – спеціаліст з документознавства, архівної та бібліотечної справи.

Працюю бібліотекарем. Засновник та редактор культурно-мистецького видання «Виноградівські Вогні» www.vinvogni.com.ua.

Найбільше досягнення – можливість бути собою.

Життєвий пріоритет – Любов.

Мрія – обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре.

Нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене  тоді зрозуміє?

Що таке щастя?

Етимологія ЩАСТЯ

Етимологія щастя всупереч усім канонам досяжна людині у засвітах її мрій. І гормони тут ні до чого. Ані гіпокамп, що здатен пам’ятати і присвоювати штампи емоцій: миловидності, ореолу бажання, хотіння, любові, відчуття…

Відчуття потрібності себе у собі, себе у світі, світу в собі, світу для себе і того начала, що вміє жити, радіти життю та дарувати радість іншим. Іншим тим, які складають Всесвіт твого «Я». Той БОГ, котрий живе всередині тебе ніколи не диктує правила і канони, лише дає вибір намалювати, чи то написати, бодай окреслити найсуттєвіші миті буденності, що складаються з мізерних дрібниць. І коли той зоряний пил з метушні і турботи про день завтрашній притрушує суть сьогоднішнього, і все за для того, аби відчути насущність минулого підсвідомо викарбовуєш мить спокою та рівноваги. Вона дарує умиротворення – зустрічати сонце у хмарному небі, впиватись дощем у відблиску місяця, торкатись снігу в полуденну літню спеку… що вже й казати за розквіт дерев осінньої пори, тоді, коли почуття набувають жовтогарячого присмаку…

Кружка кави, тепла чоловіча долоня, усмішка дитини, плин вічності в межичассі з усіма, кого ти любиш і хто любить тебе ні за що, просто так, бо вміє любити. Терпкість від кожного ковтка любові має природний гіркуватий присмак з усіма ранками, обідами, вечерями пережитих років. І, здається,  крам буденної ейфорії за примарами фінансового спокою, якоїсь миті, долає тебе – літургічний сон несумісності із зовнішнім світом відштовхує надію, наче лоно ембріон, на… на … на… щастя. І тільки дозволь собі заснути, як занадто реальний сон доводить просту істину – життя – оргазм, подібний серцевому нападу – почався і скінчився. Але його варто переживати, бо усе що було до і після немає ніякого значення, лише та мить, що відкриває сокровенне – вміння дарувати себе Всесвіту й приймати Всесвіт всередину себе. Ось вона формула щастя, проста і невиміряна часом, але – свідомістю людини –  ЖИТТЯ – ЩАСТЯ.

Сьогодні, і завтра, і після завтра і… створюю абревіатуру Творця у собі. І не маю взамін нічого, окрім того, що люблю, живу, радію життю та дарую радість іншим. Іншим тим, які складають Всесвіт мого «Я».

Кружка кави, тепла чоловіча долоня, усмішка дитини, плин вічності в межичассі з усіма, кого ти любиш і хто любить тебе ні за що, просто так, бо вміє любити…

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему