Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


26 Бер 2018

Ольга Сало: "Щастя в тому, наскільки ми відчуваємо себе і свій світ"

Автор 
Читайте більше в рубриці Людина
 

"Для того, аби бути щасливим, потрібно просто жити і слухати своє серце", – переконана Ольга Сало.

 23379885 168081933777774 352763376388335225 n

Ольга Сало, 23 роки, м. Запоріжжя

 

Вітер теплого весняного дня

Я народилась і проживаю в місті Запоріжжя. Це місто є дорогим і цінним для мене, адже тут пройшли мої дитячі роки, і саме тут живуть всі дорогі і важливі для мене люди.

Мені двадцять три роки. Навчаюся в Запорізькому національному університеті за спеціальністю «Українська мова та література», і невимовно рада, що обрала саме такий напрям. Як відомо, українська мова є милозвучною і мелодійною. Її віяння, неначе вітер теплого весняного дня: він дмухає на твоє обличчя, примушуючи тебе посміхатися просто так, без всякого приводу. Наша мова є постійним сонцем серед похмурого дня, і холодної ночі, і це так чудово!

Те, що змушує дихати

123456789

Я є творчою людиною, яку приваблюють книжки, цікаві люди і слово. Мала досвід друкуватися в літературних альманахах за редакцією Лілії Стасюк. Зараз працюю над власною збіркою, в якій будуть викладені невеличкі прозові та поетичні твори. Збірку я назвала: «Те, що змушує дихати». Планую видати її  вже цього року.

Брала участь у фестивалі «Голос Запоріжжя», де читала свої українські балади.

Також пробувала свої сили в проведенні літературних вечорів.

Вважаю, що людина – це є та особистість, яка повинна постійно йти вперед, і ні в якому разі не обертатися назад.

В майбутньому мрію стати дитячою письменницею, що пише гідні й цікаві роботи, які чомусь вчать і піднімають настрій. Щоб дітки, які відкриють мою книжечку, усміхалися, і з нетерпінням чекали продовження історії.

Хочеться зробити свій внесок у розвиток дитячої літератури, щоб книжки розвивали, навчали й підтримували.

Що таке щастя?

Щастя – це просто жити.

Прокидатися і відчувати свою індивідуальність, ну хіба це не є щастя?  В житті кожної людини це поняття досить різне, а для мене воно таке:

Писати - щоб дихати

2-1

Щастя - це писати. Писати - щоб дихати. Я навіть не уявляю свого життя без ручки і паперу, адже це моє світовідчуття і вираження своєї душі. Я чудово пам’ятаю той момент, коли вперше почала писати. Мені тоді виповнилось чотирнадцять, коли я на собі відчула цей теплий промінь творчого потоку, і він мене накрив настільки, що я і досі не можу відірватися.

Звичайно, перші спроби були досить смішними і нецікавими, але писала, що б не сталось. Коли налітала буря розчарування, рятувалась словом, моїм найкращим другом був папір, а він (я вам скажу по секрету) дуже вірний товариш, це перевірено…

Я тоді ще не розуміла, навіщо це роблю, але знала одне: я не повинна зупинятись. Я є людиною досить скромною, сором’язливою, але коли починаю творити, то моє Я неначе перевтілюється і стає цілком іншим, і це так круто!

Справжнє щастя, яке неможливо передати і купити ні за які кошти, я відчула, коли вперше виступила на міському фестивалі талантів. Ти виходиш, і твої очі бачать багацько людей в залі, і тобі в цей момент хочеться одного: розповісти глядачам свою історію, ту тему, яка так хвилює і просить, щоб про неї почули, щоб її промовили.

Прекрасний відрізок мого сірого заводського життя

Перша моя освіта є технічною. Я закінчила Запорізький електротехнічний коледж, за спеціальністю «Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях». Чотири роки пролетіли як один день, і вже в двадцятилітньому віці я пішла на свою першу роботу. Завод мене зустрів досить привітно і сфера діяльності також була цікавою, але працюючи там, я кожного дня переконувалась у тому, що  моя душа тут занепадає. Вона плаче, хоче  творчої свободи і просить звільнити її від оков буденності. Там, де інші сміялися, я не знаходила в тому ніякого просвіту, і тому в кожну вільну хвилинку я старалась писати і ще раз писати. Знаєте, я така була щаслива, що це ремесло мене ніколи не покидало, і завжди підтримувало. До речі, саме в цей період заводського часу мене запросили вести літературний клуб «Читання чаювання». Так, і це був прекрасний відрізок мого сірого заводського життя. Ця пропозиція була свіжим ковтком весняного повітря, яке хочеться вдихати і безмежно радіти цьому.

Моя радість, ковток щастя, спроба самовираження

21231147 150327342219900 6129246290470221704 n

Кожного четверга о 19.00 двері творчого простору «Other side» були відкриті всім охочим, тим, хто любив писати або ж просто слухати поезію душі. Тоді я навіть не відчувала втоми, бо це була моя радість, ковток щастя, спроба самовираження. Ми просто збирались разом, коло людей було невелике, але це була неначе твоя сім’я, з якою хочеш безперестанно говорити і надихатись словом. Читали Костенко, Шевченка, Гребінку, Стороженка... Обговорювали образи героїв, обмінювалися думками. Отож, це був неоціненний час щастя. Проте через рік свого існування простір довелось закрити, адже це все було на безкоштовній основі, ну… все, крім оренди, і тому ми припинили своє існування. Але той досвід, який ми отримали в стінах простору, назавжди залишиться в нашому серці, і ще не один рік буде теплим відлунням теплого чаю і книжки.

Бути щасливою

Щастя росте, і те, що ми сіємо, згодом обов’язково пожинаємо. Бути щасливим - це не означає жити за стандартом,  який вигадали люди до нас. Модель життя є індивідуальною, і саме в цьому її краса.

Щастя – це  вибір. Кожного дня у людини є вибір, який вона може зробити, беручи відповідальність за своє життя. Іноді багацько питань і проблем постають на нашій земній дорозі, вони також є ключем до щасливих моментів, бо вирішуючи їх, ми стаємо сильнішими, мудрішими та міцнішими.

Чи є у щастя формула? М-м-м, напевно що немає. Для того, аби бути щасливим, потрібно просто жити і слухати своє серце, частіше піднімати очі до неба, яке дмухає своєю свободою і чистотою.

А ще вірити в себе, вірити в Бога і розуміти всю швидкоплинність життєвої дороги. Щастя…

Щастя є в тому, наскільки ми відчуваємо себе і той світ, який в нас.

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему