Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


16 Січ 2018

Ніка Новікова та її щоденна медитація – бажати щастя

Автор 
Читайте більше в рубриці Людина
 

"Я видихаю і бажаю щастя. З кожним разом виходить більш щиро. Чесно. З кожним разом бажане комусь щастя набирає тіла і душі, стає справжнім", – розповідає Ніка Новікова.

23472259 1709037739154567 1499055324306677698 n

Ніка Новікова, 30 років. Родом із Полтави, живе в Києві. Віддана справі історикиня, практикуюча психотерапевтка, блогерка, що проживає історії, в які ніхто не вірить. Пристрасна мандрівниця.

Це теж я

Полюби себе такою, яка ти є! Завжди цього хотіла - іменно полюбити. От тільки одне питання: а яка я є? Скільки в мені поганого, який відсоток хорошого?

За життя я бувала злою. Заздрісною. Підлою. Вередливою. Брехала. Була жорстокою. І не лише.

Отже, це теж я. І треба полюбити себе і такою.

За життя я сумувала, горювала, зневірювалася. Переживала глибоку апатію. Я тужила і жаліла себе. Я горіла від сорому. Розчаровувалася в собі. Ненавиділа.

Отже, це теж я. І треба полюбити себе і такою.

За життя я бувала хорошою. Щедрою. Відчайдушною. Відкритою. Навіженою. Люблячою. Довірливою. Ніжною. Глибокою. Прекрасною і чудовою. Практично, ідеальною.

Отже, це теж я. Окей. Мені 30 років, і я переконана: кожна людина має в собі геть усі хороші і погані якості. Це ніби як оригінальна комплектація. Базовий набір. Щось було відкрите раніше, щось відкриється згодом. Щось, можливо, не буде відкрите ніколи. Але воно однаково є.

Матриця життя

То яка я? Я все те, що вже відкрила в собі? Я все те, що ще відкрию?

Мені 30 років, і я вперше задумалася: а може я така, якою хочу бути свідомо? Де увага - там енергія, пам'ятаєте? Це не те щоб твердження. Це, здається, матриця життя. Завдяки ній у мене є вибір. Той самий, який ще називають свободою волі.

Вибір бути тим, що я про себе знаю. Тим, ким мене бачать оточуючі (і якою мене мені описують).

Або вибір бути тим, ким я хочу бути. Обрати все найкомфортніше. За теплом в нутрощах. За легкістю життя. За красою звучання. І бути. Просто створювати себе у кожній новій точці свого життя.

Ти знаєш мене? Ти не знаєш мене, бо саме зараз я вирішую, яка я. І, в будь-якому разі, це буде вражаюче, зачекай, сам побачиш.

Що таке щастя?

Недавно навчилася бажати щастя. Часом повторюю цю мантру з двох слів доти, доки сама собі не повірю. Десятки разів, десятки. Аж доки не відчую побажання - великого легкого щастя іншій людині - кожною своєю клітиною. Тепер моя щоденна медитація - бажати щастя щоразу, коли до когось зринає злість, образа, роздратування, заздрість.

Ось воно, ось, накочує хвилею. І я заплющую очі. Ловлю мить тиші у собі. Затихаю. Слухаю. Відчуваю. Бажаю щастя. Бажаю щастя.

Щасливі люди не бувають злими, не роблять підступів, не чинять підло. Щасливі люди добрі, їх легко любити. З ними добре. Тому я бажаю щастя і собі. Щедро. Доки не повірю: може й справді десятки разів.

Коли людина з дитинства живе в щасті, вона зроду не брехатиме, не байдужітиме. Не завдаватиме болю.

Бо як, якщо немає в ній ніякого болю. Та більше - якщо його там ніколи і не було? От і потреби випускати той біль із себе у великий світ немає. Отож.

Я видихаю і бажаю щастя. З кожним разом виходить більш щиро. Чесно. З кожним разом бажане комусь щастя набирає тіла і душі, стає справжнім. Летить. І, безумовно, влучає.

Щасливі люди - тихі люди. Щасливі люди гарні. Коли я навчуся бажати щастя ще до того, як відчуватиму злість чи образу, мій світ зміниться незворотно.

І зазвучить.

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему