Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


27 Лют 2017

Наталя Мазур — економіст і лірик

Автор 
Читайте більше в рубриці Людина
 

Наталя Мазур – героїня рубрики «Людина». «Романтична за характером, оптимістка по натурі. Люблю Бога, люблю людей, люблю землю, на якій живу, люблю життя», – розповідає вона.

Наталі 55 років. Мешкає на Хмельниччині, у мальовничому куточку Подільських Товтр – скелястої гряди, яку називають ще перлиною Поділля чи Медоборами. За освітою – економіст. За покликом душі – лірик. Жінка, бабуся, мати, дочка, сестра, дружина, поетеса.

Очима душі спостерігаю все, що відбувається навколо

Мабуть, Господь наділив мене даром писати вірші ще від народження. Бо пам′ятаю, що мій перший віршик про родину за столом був придуманий в ранньому дитинстві. А скільки віршів було написано в  юну пору першого кохання!

Закінчила інститут, вийшла заміж, народила доньку, і поезія відлетіла від мене на довгих двадцять років. Клопоти про родину, праця задля хліба насущного не давали можливості зануритися в себе. Поезія знову з’явилася тоді, коли моя донька подорослішала і покинула батьківську хату, а вечори стали безкінечними.

Так, напевне, завгодно було Богові, щоб прокинувшись одного разу, я побачила перед собою вірш, що плавно колихався у повітрі. Взяла папір, ручку і записала його. З тих пір все і почалося… Очима душі спостерігаю все, що відбувається навколо. Одкровення душі з’являються на кінчику пера, хвилями рядків лягають на папір і оживають у віршах.

Романтична за характером, оптимістка по натурі. Люблю Бога, люблю людей, люблю землю, на якій живу, люблю життя. Мій девіз – «Ne cede malis» - Не падати духом.

Задоволення від улюбленої справи

Авторка збірок поезій «Душа на кінчику пера» (2012), «Трем тиші» (2016) та поезій для дітей «Мокре сонечко» (2012). Упорядниця та співавторка жіночої лірики кохання «В тонах любові» (2014). Друкувалася в колективних збірках, альманахах, журналах, періодиці в Україні та за кордоном. Авторка біля шістдесяти пісень на музику композиторів І. Пустового, А. Мельника, В. Сірого, В. Корби, та ін.. Учасниця літературно-мистецького об`єднання ім. В. Бабляка «Сонях» м. Дунаївці, літературно-творчої спілки «Елітер» м. Хмельницький, міжрегіонального літературного товариства «Об`єднані словом» м. Івано-Франківськ, Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», Української асоціації письменників.

Головне, що дає мені поезія – задоволення від улюбленої справи та можливість спілкування з людьми через Слово, яке посилає мені Господь.

Останнiй шанс

Колись тебе Всевишній запитає,
Чи ти любив, чи спалював мости?
Чи був для тебе на землі хтось раєм?
Чи раєм пробувАв для когось ти?

Тому, подумай, поки ще не пізно,
Ще поки не прийшли сумні часи.
І уклонися матері, і слізно
Пробачення за кривду попроси.

Почуй, як перешіптуються трави,
Як вітер затихає між ланів.
І усміхнися стежці золотавій,
Що до старих прямує яворів.

А дітям крила подаруй і казку,
Роздай себе усім без вороття.
Можливо, день оцей, як вищу ласку,
Як шанс останній надає життя.

Наталя Мазур

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему