Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


20 Лист 2017

Надія Позняк: "Бог підкинув монету так, що життя набуло яскравішого змісту"

Автор 
Читайте більше в рубриці Людина
 

"Моя чуттєвість розливається по тарелі часу, але це - всього лиш роса на стовбурі роду моїх дідів та прадідів. І усвідомлення важливості свого існування тут і тепер – це і є щастя", – розповідає Надія Позняк.

Надія Позняк, місто Суми. За фахом – учитель математики. Пише вірші, авторка поетичної збірки «Шкіра».

Що таке щастя?

Щастя — це коли тебе розуміють

Що таке щастя? Чим є воно для мене? Я могла би дати визначення цьому поняттю словами героя відомого фільму Станіслава Ростоцького за п’єсою Георгія Полонського: «Щастя — це коли тебе розуміють». Умова необхідна. Щастя – поняття багатовекторне. Всеосяжність – сутність жінки... І ось тут має спрацювати те «коли тебе розуміють». 

Щастя – бути донькою, сестрою

Я вдячна Богу, що зростала в повній сім’ї. Це щастя – бути донькою, сестрою… Брата і мене батьки оточували турботою, увагою та теплом. Тато завжди з відряджень привозив для мене книжку. Я – школярка. Ми ще спимо з братом в теплих ліжечках. Мама готує сніданок. Тато повертається з Києва. Морозний січневий ранок. Запах цукерок, лимонів. Хруст нової палітурки. Аромат свіжих літер. Цукерки і читання, читання… На душі свято.

Кохати – це щастя

Я – дружина свого чоловіка. Відчути повноту буття, за моїм глибоким переконанням, людина може тільки в сім’ї. Особливо жінка, якою б вона себе не вважала самодостатньою. Саме поряд з чоловіком вона квітне і розкривається, дає нове життя… Жінка бере від чоловіка краплю. Дарує - дитя. Красиве народжується з любові. Зростає в любові. Любов  має продовження. Вона розливається. Пульсує. Жінка сповнена любові. Кохати – це щастя.  Світ різнокольоровий. Після дощу – райдуга. Те, що поєднав Бог… Кохати і бути коханою - гармонія.

Моє серце там, де мій син

Я – мати. Син мудріший за мене. Життя розводить батьків і дітей. У кожного власні кола, прямі, трикутники, точки дотику та перетину. Різні швидкості та прискорення. Моє серце там, де мій син. Мій онук – найдорожчий для мене хлопчик. Його мама – квітка і в моєму садку. Я милуюся ними, молюся за них. Сподіваюся, що їм зі мною не нудно, адже бабця й свекруха в одній особі – ще той подаруночок.

23666510 1544572982295762 531788056 n

За фахом я – вчитель математики. Я поважаю цю науку, яка довгенько мене не відпускала, та Бог підкинув монету так, що та мигнула протилежним боком, і життя набуло іншого, яскравішого змісту – проба пера, поетична перша збірка «Шкіра», літературні фестивалі, конкурси, нові знайомства, самоосвіта, подорожі… Моя чуттєвість розливається по тарелі часу, але це всього лиш роса на стовбурі роду моїх дідів та прадідів. І усвідомлення важливості свого існування тут і тепер – це і є щастя.

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему