Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


12 Лют 2018

Мирослава Горностаєва: "Щастя я відчуваю лише з книгою в руках"

Автор 
Читайте більше в рубриці Людина
 

"Коли я вибираюся зі свого вигаданого світу у світ сьогодення, то найщасливішою почуваюся на Хортиці. Там особлива щаслива атмосфера, яку я навчилася відчувати з давніх літ", – розповідає Мирослава Горностаєва.

27935610 1988169478111541 1400570363 n

Мирослава Горностаєва, м. Запоріжжя. Лікар-бактеріолог обласного протитуберкульозного диспансеру. Автор історичних повістей (“Дажбожа криниця”, “Блискавиця Перунова”, “Світовидові коні”), роману “Син Сонця” та фентезійної трилогії про вигаданий світ, що називається Ельбер.

Що таке щастя?

Для мене щастя складається з двох речей.

Перша — набирання інформації. Мій розум не може жити в бездіяльності — він хоче діяти. Доля винагородила мене доброю пам'яттю і непомірною цікавістю. А також можливістю швидко читати: товстої книжкової “цеглини” мені вистачає години на дві.

В дитинстві я була всеїдним книжковим черв’яком

Кількості прочитаних книг я давно втратила рахунок. Це я зараз стала дуже перебірлива, а в дитинстві і в підлітковому віці  була всеїдним книжковим черваком. Читання вкупі з іншими захопленнями часом приймало дуже дивні форми — якщо мені подобався якийсь історичний діяч, то я перечитувала про нього все, а потім приймалася за його улюблені книги, намагаючись відтворити, чим той товариш жив, так би мовити увійти в його внутрішній світ. Це часто ставило мене в дуже незручні ситуації — один з моїх улюбленців читав “Декамерон” Бокаччо, при чому тримав його в обкладинці від Святого письма. Мені тоді було років десять, часи були, як розумієте, цнотливо радянські, і коли я прийшла до бібліотеки, то на мене подивилися... зі здивуванням подивилися, і поцікавились чи знають батьки про мої захоплення.

Іти по життю, сміючись і співаючи

Батьки, на моє щастя — і це справді було щастям — мене абсолютно не контролювали. Тому, як і варто було здогадатися, з начитаного дівчиська виріс інтроверт, якому у своєму внутрішньому світі було найщасливіше і найкомфортніше.

Все це не заважало мені іти по життю сміючись і співаючи, отримати фах, віднайти друзів і завести родину. Але щастя... Щастя я відчуваю лише з книгою в руках.

На світі є ще більше задоволення — писати

Щоправда, згодом я зрозуміла другу річ — на світі є ще більше задоволення: писати самій. Трапилося це, коли на терени колишнього Союзу потоком хлинула перекладна фентезійна література. Від деяких книг я була у захваті, а прочитавши деякі... Ну, коротше мені здалося, що і я зможу так. А то і краще (ага, від зайвої скромності я не помру однозначно).

Псувати спершу папір, а згодом мучити всіляке електронне причандалля і досі є для мене неперевершеним щастям. А найщасливішим моментом у моєму житті був той, коли дві мої книги вийшли друком.

Особлива щаслива атмосфера на Хортиці

Коли я вибираюся зі свого вигаданого світу у світ сьогодення, то найщасливішою почуваюся на Хортиці. Наш священний острів пам'ятає мене як жрицю язичницької громади, і я відчуваю, що зустрічає він мене дуже радо. На Хортиці особлива щаслива атмосфера, яку я навчилася відчувати з давніх літ. Це місце може приводити у належний стан втомлених людей, в житті яких бувають не тільки щасливі миті.

Нещодавно мій улюблений колектив, в якому я працюю вже дванадцять років, привітав мене з ювілеєм. І це теж було щастя — відчути любов і повагу.

Я бажаю всім щастя. А на майбутнє найбільшим щастям для мене буде мир і спокій на нашій землі. Я вірю, що він настане.

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему