Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


10 Груд 2017

Марія Федина: "Щастя мене вибрало"

Автор 
Читайте більше в рубриці Людина
 

"Я нічого від життя не очікувала і кожній дрібниці, яка приходила щасливою несподіванкою в моє життя, була щиро здивована і справді щаслива", – розповідає Марія Федина.

24891493 382454855524410 1279494783 n

Марія Карук-Федина - поетеса, авторка віршів, оповідань, пісень, виконавиця авторських пісень.

Сповідатися зошиту. Від першого до останнього листочка

Народилася в прикарпатському селі Головецько, що на Львівщині. З дитинства писала вірші. Спочатку це були смішні, беззмістовні рядки, у яких були присутні ритм і рима. Я ці вірші, звичайно, ховала далеко і глибоко, але деколи моїм батькам чи вчителям вдавалося їх знаходити. Коли вони їх знаходили і читали (а ще, не дай, Боже, вголос), то я готова була з сорому провалитися під землю. Але не писати, я теж не могла. Бо в душі в мене було всього надто багато, а готових це вислухати - надто мало. Я майже кожного дня мусила от так сповідатися зошиту. За моїх 28 років в мене назбиралось  понад десять штук товстих зошитів, списаних від першого до останнього листочка.

Чим більша підтримка, тим більше сил, більше натхнення

І все це добро би так і залишалось лежати в цих зошитах, якби не інтернет. Я з великим страхом наважилась викласти кілька віршів у себе не сторінці, тоді ще вконтакті. На моє превелике здивування, ці вірші прочитала досить велика кількість людей, і висловили мені свої позитивні відгуки, хтось усно, хтось у коментарях. Так, як я така людина, що загордитися мені надзвичайно важко, бо самокритика моя ще досі дружить з безліччю комплексів, хоч я їх вже майже позбулась, то я всерйоз їх похвали не сприйняла, але подумала, що вдосконалюватись в написанні віршів все таки варто. Хоч якась сила, безумовно, приходить, коли хтось мене підтримує, і чим більша підтримка, - тим більше сил, більше натхнення.

За цих три роки, що я користуюсь інтернетом, я видала три власні збірки. До двох останніх, я залучала невідомих молодих авторів, яких друкувала за власний кошт, бо розумію, що на початку творчого шляху самому дуже важко щось видавати, розкручувати, та й взагалі представляти на всенародний огляд. Також друкуюсь у літературно-художньому виданні «Гарний настрій», що виходить у місті Рівне.

24891771 382456395524256 1451007713 n

Я стала ще й наполовину композитором та виконавцем авторських пісень

Останнім часом зайнялась піснями та п`єсами. На це мене надихнув відомий український композитор Микола Ведмедеря, який запропонував мені співпрацю, написавши до шести моїх віршів музику.

Готуючи презентацію третьої своєї збірки «Кладка через океан», я познайомилась із багатьма музикантами. Одним з яких був пан Василь Мельник, який допоміг мені написати дві авторські пісні за моїм наспівом мелодії. Так що місяць тому я стала ще й наполовину композитором та виконавцем авторських пісень.

Надіюсь, що презентація збірки відбудеться щасливо, і збірка знайде своїх читачів. Я для цього робитиму, як завжди, все можливе.

Своїм призначенням вважаю самовдосконалення

Також займаюсь практичною психологією і планую вихід книги з психології. Бо найбільшим своїм призначенням вважаю самовдосконалення, яке неможливе без співдії з іншими… Щоби щось сказати людям, потрібно спочатку це зрозуміти, пропустити через своє життя, відчути цінність.

Мої мрії, про які я боялась мріяти, збулись, і набагато більше ніж я намріяла. Бажаю цього всім!

Бажаю всім щастя! І нехай ні ми, ні воно ніколи не будем самотніми, а завжди відчуваємо одне одного!

Що таке щастя?

Щастя мене вибрало… Вибрало, коли я для цього ще не докладала ніяких зусиль. Напевно тому, що я нічого від життя не очікувала і кожній дрібниці, яка приходила щасливою несподіванкою в моє життя, була щиро здивована і справді щаслива. Найпершою такою несподіванкою для мене була моя здібність до навчання, я ідучи в перший клас, боялась, чи зможу отримати хоча б трійку. І коли отримувала п’ятірку, навіть вже тисячну, думала: «це тільки на цього разу так вдалося...» І завжди так думала у всьому.

Від самого дитинства я зустрічала на своєму шляху безліч труднощів, і інколи навіть нарікала… Але коли я оглянулася вже десь у років двадцять п’ять назад, на свій шлях, - побачила, що все так і повинно було бути. Що шлях ішов угору. Що якщо би прийшлося прожити ці роки ще раз, то прожила би так само, бо те, що я тоді знала, я все використовувала в повній мірі, все, що могла - робила на повну силу. Звичайно, якщо б я тоді знала, те що я зрозуміла, вже пройшовши все це, то було би легше, але щоб це зрозуміти – потрібно було зробити ті помилки, зустріти тих людей, розчаруватися і отримати похвалу саме там, саме стільки раз…

Як для жінки, для мене звичайно щастям є захист, турбота і бачення мене красивою і особливою найперше моїм чоловіком. Відчуваючи тверду землю під ногами, можна дивитися сміливо на вершину. Всі мої сумніви, вагання і незнання втрачають свій вплив, коли є до кого йти за порадою. Видати першу збірку мене заохочував теж мій чоловік, який ще був тоді моїм керівником, а не чоловіком, обіцяючи, що якщо в мене нічого не вийде, то він увесь тираж в мене купить. Це виявилося не потрібним, бо збірку розкупили за один місяць, але для моєї впевненості ці слова були твердинею.

На творчому шляху щастям для мене є відчуття, що мої труди не марні. В мене є один секрет у написанні творів – це написання тільки хорошого. Бо я ще в школі почала помічати, що все написане має силу збуватися. Або, можливо, це відчуття майбутнього просто виливається у рядках…

Коли до мене заходить сум, я розумію, що я щось опустила з того, що повинна зараз робити. Починаю шукати, згадувати, - і знаходжу. Бо розумію, що щастя людини – від виконання свого призначення на цій землі, від виконання нею Божих планів у цьому житті. І звичайно, щастя неможливе без вдячності. Вдячності Богу, людям за все!

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему