Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


24 Бер 2015

Людмила Лункіна вчить дітей любити

Читайте більше в рубриці Людина
 

Школа – величезна частина життя людини. Старі друзі, навчання, бешкети, перше кохання, екзамени, перший досвід у різних галузях – кожному згадаються кумедні історії про безтурботні дитячі дні. Але мало хто здогадується, яке ці всі, на перший погляд, дрібні речі мають значення для вчителів. Сьогодні спогадами і думками про дитинство, хобі, рідних учнів і роботу, часом усміхаючись, а часом ледь стримуючи сльози, поділилася Людмила Лункіна, учитель української мови і літератури Черкаської ЗОШ №12.

Людмилі Лункіній - 44 роки. Жінка – учитель з багаторічним стажем, але стверджує, що майже завжди отримує від своєї роботи справжнє задоволення. Натхнення і спокій вона шукає у природі, садівництві, роботі на землі, про що розповідає з радістю і задоволенням.

 

Дитинство

Я з самого дитинства мріяла стати вчителем, і було безліч ситуацій, коли мене карали за ігри у цю професію. Наприклад, я брала шматок вапна або крейди і писала на всьому, на чому можна: на дверях, на стінах – грала у класного керівника. Потім щомісячно приходив такий журнал, називався «Юний натураліст», який зовнішньо був схожий на зошит, і от я перевіряла статті, ставила оцінки, як двійки, так і п'ятірки, і отримувала задоволення від того, що я – вчитель.

 

Найважливіші моменти

Мабуть, це одруження, народження дитини і вступ її до вищого навчального закладу. Я рада, що вона дослухалася до моїх порад. Приємно, що зараз донька не говорить, що вибір був невірний.

 

Задоволення

Отримую задоволення від будь-якої роботи. Від уроку, якщо він мені вдався, я щаслива. Від того, що я навчила чомусь дітей і рада бачити результат своєї праці; навіть від того, що вони знають, де ставиться кома. Які вони в мене... Вони зростають із 5 по 11 клас, і коли я заходжу, мовчки дивлюся на них і отримую задоволення від того, що вони такі хороші люди, що вони люблять одне одного. І навіть сьогодні на перерві один учень сказав: «Я люблю свій клас, не приміщення, а людей, які в класі.» І це вже приносить задоволення.

Я люблю працювати на землі. Хоча вдома іноді забороняють – кажуть, коли я допадаюся до роботи, то робота мене захоплює усю.

- А які аспекти роботи Вам неприємні?

- Коли те, що я вимагаю, прошу, діти, колеги, рідні не виконують. Тому, як завжди, вчитель вважає, що він завжди правий, але не всі з цим погоджуються.

 

Відпочинок

Як Коцюбинський у Intermezzo. Перепочинок у мене - в селі, на природі, де немає нічого, засобів зв'язку, а є тільки природа і я. Тобто, на рідній нашій ненці Україні.

 

Найщасливіші миті в житті

Мабуть, це випуск дітей. Це і щастя, і печаль – усе у одному. Тому що ти бачиш, що вони зросли і ніби відпускаєш з легкістю, а з іншого боку тобі шкода, ти розумієш, що завтра вони вже не прийдуть, не сядуть за парти, вони уже не твої, а до того 6 років були твоїми.

- Чого у першу чергу Ви хочете навчити дітей?

- Навчити любити. Любити життя, любити близьких, рідних, любити Україну.

 

 

Фото надане автором

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему